Родинний форум "Сімейка"

мешканка написав:А ви, могли б кохати "платонічно"... без будь-яких стосунків, не прагнучи фізичної близькості...просто кохати споглядаючи, чи мріючи.... Чи це - :fool3:

Совсем не
Сейчас не смогла бы, а в подростковом возрасте пережила.
Не передать словами... всю глубину любви и обожания, переживаний, боли и страдания, не описать буйство эмоций, и пик счастья!!! "когда-либо испытанного существом человеческим или бесовским"

Она сама по себе невесома,
Она легче чем твои мысли,
Но вспомни как душу рвало, когда она уходила,
Как на глазах твоих слезы висли...
Она руками своими нежными
Петлю на шею тебе набросит...
Не оставляя ничего от тебя прежнего,
Cама на цыпочки встать попросит...
Ты даже не сможешь ее увидеть,
Ты никогда не заглянешь в ее глаза...
А думаешь только о том как бы ее не обидеть,
Не веря в то, что она действительно зла...
Ты можешь с ней расцвести и засохнуть,
Она сожрет тебя как цветок тля...
Но все равно лучше уж так сдохнуть
Чем никого никогда не любя!...
(с)

Я скажу словами П. Коэльо, любовь стОит той цены, которую Мы за нее платим...

mala-karta написав:а що, в середніх класах не обнімаються ;-) ?

а взагалі так, якраз в тому віці всі кумири, старші хлопчики з сусіднього двору - якраз тема

а розкажи, а розкажи, яке твоє платонічне було?

та тепер може і обнімаються, але коли я вчилась, то обнімались хіба дуууже продвинуті і то по дорозі додому після перегляду індійських фільмів в кінотеатрі. Особисто я була зашугана і аж в старших класах дозволяла тільки мені морозиво купити )
В середніх класах вияв симпатії зводився до "натерти снігом", "кинути куртку в кропиву", і т.п.
А шо там розказувати, класне було, платонічне :flag: тоді від одного випадкового погляду душа розвертається і падає в область тазу...

а розкажи, а розкажи хто то був?

(тіко не бий мене, то буцім такий жарт!)



а як думаєте, у вже зрілому віці (ну, такому як наш ) платонічне кохання - то тільки в високих митців?
чи може бути і в людей, більш приземлених до звичайного життя?

ну в нашому віці фізика більш потрібна ніж хімія.... :) Хоча є й такі, що платонічно кохають (подивитись часом по телеку показують різних фанаток...то там є й жіночки середнього віку)

мешканка написав:А ви, могли б кохати "платонічно"... без будь-яких стосунків, не прагнучи фізичної близькості...просто кохати споглядаючи, чи мріючи.... Чи це - :fool3:

Колись думала, що це тільки в Дюма такі речі творяться, а тепер по собі знаю, що таке є в житті. І нічого не зробиш, і з голови не викинеш... :(

Lesya написав:а тепер по собі знаю, що таке є в житті. І нічого не зробиш, і з голови не викинеш... :(

Леся, таааак цікаво!
а можеш щось трохи попрозказувати? ну хоч чуть-чуть :oops:

я скорше всього могла би зараз так вляпатися, але лише за умови відсутності моїх почуттів до мого чоловіка. саме таким було моє... еее.... нульове кохання - до відомого на той час (я навчалася в 9-му класі) співака. а також і перше кохання - уже до реального, ане телевізійного, 11-класника з моєї школи. думаю, що ті почуття можна вважати платонічними, або майже такими - конкретно про сєкась тоді точно не мріялося.

Liza, ти романтік!

Платонічно в ситуації стосунків, по-моєму, це коли почуття до двох однакової сили. І розумієш, що вони взаємні. Виходиш заміж за того, хто більше відповідає твому поняттю "мужчина", він більш рішучий, має цілі в житті. Але після заручин, після весілля продовжуєш розуміти, що без того іншого тобі бракує половини життя. Ні, кохання в сім"ї є, вірність є, а от чогось важливого нема. Ви продовжуєте дружити, без прямих слів, по погляду розумієте, що означаєте одне для одного. Він їде в інше місто на роботу і тільки за 2 роки признається, що не прийшов на весілля, щоб не наробити дурниць і щоб його не зупинити. І зустрічаєтесь кожного разу, коли він в місті, говорите про його стосунки, про вашого малюка, про все на світі. Але тих кількох годин зустрічі мало. Як мало було тоді, коли проводили разом по 20 год в добу. І весь прикол в тому, що ви обоє знаєте, що ніколи нічого між вами не було і не буде. Бо не може бути. Ви щиро кохаєте свого чоловіка. І продовжуєте жити зі своїм платонічним.

:head: