Перлинка » 08 грудня 2011, 01:44
я після закінчення школи дуже сумувала за класом ,ми були всі дуже дружні останні роки,але так дивно мені було що та дружба як пшик ,як і не було.
Один однокласник є який напевно досі сумує за всіма,бо я вже дал собі спокій,він все є ініціатором зустрічей.
«Спасай взятых на смерть, и неужели откажешься от обреченных на убиение? Скажешь ли: "вот, мы не знали этого"? А Испытующий сердца разве не знает? Наблюдающий над душею твоею знает это, и воздаст человеку по делам его». (Притч.24:11-12)