І ще. Якийсь сум за ГВ в мене залишився, зараз більше обіймаю і цілую донечку, хочеться до неї доторкнутися, тілесного контакту. Вона певно теж хоче, бо частіше проситься на руки, хоче носитися, навіть вночі підлазить до мене під бік, або вилазить на живіт (хоча про цицю вже не згадує).

Ну от і ми відлучилися від грудей. Пройшло вже два місяці і можу сказати, що ГВ бракує більше мені ніж доці. Відлучилися в 2роки і 5місяців. Розкажу по порядку. Десь з двох років перестала давати цицю на кожну вимогу, на кожну істерику, старалася заспокоювати по-іншому, відволікати. Моя мама навіть казала, що доця така вредна, бо довго на ГВ (як виявилося після відлучення - то вона така вредна і без циці :yes: ). Циця в нас була тільки на сон вдень, вночі, і зранку. Потім, якось поступово мала перестала часто просинатися вночі, просити цицю, я садила її на горшок, давала попити води і вона спала далі - це ввійшло в привичку і нічне годування пропало само собою (а я дуже переживала як то вночі негодувати). Зранку теж ми якось забули за цицю - просиналися, гралися, бігли снідати.
Залишилися годування перед сном вдень і наніч. І от тут вже була не готова я відривати дитину від грудей. Бо мені було дуже легко положити її спати - дав цицю, пять хвилин і дитина спить. І так пройшло ще місяців два, я стала помічати, що груди не набирають молока, що дитина вже не їсть, а просто смокче, як пустушку. Я зрозуміла, що час прийшов і стала готувати доцю, говорила, що вона вже велика дівчинка, що молочко вже закінчилося, циця скоро стане гірка. Моя Настя дуже розумно кивала головою і далі цмакала цицю. І в один прекрасний день я намастила груди полином, дала доці попробувати, вона облизала, скривилася і чемно заснула в мене на руках. У вечері ми це повторили, теж чемно заснула.
Я так втішилася, думаю собі як все просто. Така ідилія в нас була десь тиждень: доця облизувала груди, казала, що гіркі і чемно засинала.
А потім почався кошмар :impossible: Дитина не хотіла йти спати, вдень по дві години я її впрошувала, наніч вона товклася по ліжку до півночі, не знаходила собі місця, але про груди вже не згадувала.
Тоді я пішла на хитрість: вдень до нас стала приходити лисичка і ховати під подушку всякі сюрпризи: цукерку, колечко, заколку. Дитина стала спокійно засинати, чекаючи на подарунок. Десь через місяць в лисички "скінчилися гроші", доця це сприйняла нормально і вже засинає сама. І ще був один спосіб - ложили спати старшого сина, і коло нього засинала Настя, або на його ліжку.
Вечірній сон теж потроху внормувався, читали багато казок, гасили світло, колисали на руках. Вже засинає о 10год сама.
От така в нас історія.

Моєму синові за місяць 5років, годувала його до 2,2. Коли годувала новонароджену доньку лежачи, то син підходив із-за спини і витягував цицю. Потім неначе таки звик, але дуже почав до мене лащитися,як котеня. А тепер взагалі не знаю що робити. Скоро народжувати, а синочок наче ненароком, а все одно прийде і притулиться до циці, погладить, і засинати любить притулившись носиком до грудей, хоч вони і під одягом. Чому він так реагує ще на циці? Коли це пройде? Може в когось таке було? І які наслідки? :help:

Ми третій день без соски... вдень не спимо, ввечері забалакуєм, засинає біля пів10.
Коли питає, де сося - кажу, що викинули і розказую страшилки про дівчинку, яка довго смоктала сосю і в неї виросли криві зуби.
Тримаємся наразі.

Ось і я відлучила свого Ромчика. Йому зараз 1.9 Думала, що буде складніше. Ми зробили це поступово.Спочатку забрала годування між сном(відволікала іграшками, бананами, печивом, більше гуляли на дворі), потім на обідній сон почав вкладати чоловік(заколисував на руках), інарешті ще через 3 тижні ми повністю забрали нічні годування - як прокидався, теж вночі до нього вставав чоловік і колисав на руках. Зараз пройшло 4 дні.Рома цицю вже не просить.Сьогодні в обід заснув в мене на руках - я сиділі і легенько його погойдувала , потім відклала у ліжко. Вночі зараз теж спить біля мене, ще часто прокиається, але швидко засинає, хіба може попросити пити. Легкого і вам відлучення, коли прийде час! :-):

Дитина й не просить й неплаче.
Їсть краще, спить краще, став навіть спокійніший.

Це в мене якийсь комплекс вини.
Може гормони....

Аліса, це пройде - просто тобі шкода, бо завершився такий гарний етап. Дитя росте - скоро на випускному плакати будеш ))))
А от знов давати, по-моєму, не варто. ЩЕ більший стрес малому: то мама не дає, то вже знов дає, то знов вже не дає... Заплутаєш дитину. Рано чи пізно і так би відлучилися.

[quote="Alisa"]А в мене страшна депресія. Шкодую, що відлучила. Це якось випадково сталося, я не готова була ще.
Може, після 3 днів відлучення можна ще все повернути назад.[/quote]
если ребенок не вспоминает и не просит - лучше уже и не давай....
а 3 дня - це ще и не видлучення)))) це мама в командировку съездила

[quote="Alisa"]А в мене страшна депресія. Шкодую, що відлучила. Це якось випадково сталося, я не готова була ще.
Може, після 3 днів відлучення можна ще все повернути назад.[/quote]
В мене з старшою теж так було. Вона в мене практично сама відлучилася. Але мені потім так тяжко було на душі, я так плакала кілька днів... Але, думаю, якби мала просила чи плакала, я б не втрималася і продовжила б годувати.

Аліса, думаю шо можна, але подумай чи треба?
Якщо дитині треба то одне, а якщо тобі, то кращу вже по другому колу)))