Chocolat написав:усе в Божих руках, ми не знаємо як краще, але кожного разу тільки можемо відчувати на собі Його любов.

;-) точно!!! Також знаю сім"ю, котрій важко було завагітніти і перший раз і другий, але обминувши лікарів, вони всі надії і сподівання поклали на Бога! :-| :-| :-| І таки Бог подарував їм діток! Вони так і кажуть,що то надзвичйне ДИВО!!!

Naya написав:Розслабитися....розслабитися, розслабитися...то найважче, але і найголовніше - не зациклюватися.

Це дійсно саме головне :) Чим більше я хотіла завагітніти, тим важче це ставало :( А ще, чим більше хочеться завагітніти, то вже здається, що вагітна і живіт вже ніби росте :( А, коли відпустити, забути, розслабитися і покластися на Бога - все вийде :)

Nelya написав:Я б порадила те, що писали вже до мене - молитись і повністю довіритись Богу.

У нас лиш після двох років спроб народилася наша донечка. Лікарі казали, що у нас все гаразд, і я молилася до Божої Матері і вона почула мої молитви.

u mene tez tak bylo-kozni misacni -welukuj stres,kupa sliz i strasna depresija...do toho wsioho newdale podryzza,rozlucenna,dowhuj 2-ricnuj proces unewaznenna slubu i td.....ale kolu ja pidijsla do slubu po-insomu,kolu zrozumila,sco scasluwoju moze byty simja i bez ditej,tobi zustrila horosu ludunu,wujsla zamiz,zawahitnila,narodula dutyny,otrymala cerkowne unewaznenna slubu i stala scasluwoju....a sce dopomohla meni molutwa do sw.Judy -Tadeja....na joho cest i nazwala sunocka-Tadejcukom...tomu dumaju,holowne nadijatys.....dity pojawlajutsa wlasne todi,koly majut pojawutys...

Відпочити треба, молитись. уявляти собі дитинку в животику, поїхати на море, змінити клімат хоч на 2 тижні, забути про усі дрібниці,завдАння, проблеми і просто кохати один одного.
А потім забути про ВСЕ, як повернетесь додому.

Саме так- 1 рік насиченого життя

а який термін ще вважається "нормальним", а коли "бити на сполох"?

наскільки я пригадую рік регулярних(!) спроб. протягом року. щоб не було змін кліматичних умов. стресів і т.п.

але по-моєму зараз вже довші терміни ніж рік. щоб бити на сполох.

я думаю після місяця 3-4 спроб.

а який термін ще вважається "нормальним", а коли "бити на сполох"?

Я б порадила те, що писали вже до мене - молитись і повністю довіритись Богу. Без Його відома нічого не відбувається. То ж чи варто порушувати Його плани?