Як тільки я зрозумів,що Бог існує,стало очевидно,що моє життя лише у Ньому...Віра зриває маску зі світу і відкриває істину,що Бог - в усьому.Усе стає можливим,а такі слова,як хвилювання,небезпека та страх втрачають сенс,тому той,хто вірить,крокує життям спокійно та мирно,сповнений радості.Як дитина,яка тримає маму за руку. (Шарль де Фуко)

Ресурсна абетка від психолога Світлани Ройз

А - собі аплодисменти
Б-Бульбашкові сантименти
В - вдивлятись у вітрини
Г та ґ - влаштуй гостини
Д- під деревом заснути
в світ Екскурсій зазирнути
Є - як літній дощик ллЄться і як крихітка сміЄться
Ж - навчитись жонглювати
собі Злитися давати
И - вдИвлятись в синє небо
й(Інтелекту нам теж треба)
Уявляти своЇ Крила - неабияка в них сила
Л - хоч трішки лінуватись
М - масажем підкріплятись
Виробити особисто Несподіване-Намисто
О - сусіда обійняти
П - листівку Підписати
Р -зробити щось Руками, те, що мріялось Роками
Вголос радісно Сміятись
Т- в трамваї покататись
вУса ви намалювали?
Ф - Фотографа шукали?
на Хмаринку задивлятись
Ц - звичайно, цілуватись
Чай духм"яний заварити
листопадом Шелестіти
Слово Щастя написати, 100 разів на день читати
Дати сонячним зайчатам від лЮстерка мандрувати
Для мудрішого буттЯ - Я - велике, як Життя.

Завжди говори те, що відчуваєш, і роби те, що думаєш! Якби я знав, що сьогодні я востаннє бачу тебе сплячою, я б міцно обійняв тебе і молився Богу, щоб він зробив мене твоїм ангелом-охоронцем. Якби я знав, що сьогодні бачу востаннє, як ти виходиш з дверей, я б обійняв, поцілував би тебе та покликав би знову, щоб дати тобі більше. Якби я знав, що чую твій голос востаннє, я б записав на плівку все, що ти скажеш, щоб слухати це ще і ще, нескінченно. Якби я знав, що це останні хвилини, коли я бачу тебе, я б сказав: "Я кохаю тебе", - і не передбачав, дурень, що ти це і так знаєш.

(Габрієль Гарсія Маркес)

[b]ПАМ"ЯТАТИ!

Одного дня я розповім цій маленькій дівчинці, що її щастя було надбане дорогою ціною. Що її майбутнє, її безпека, її надія, її душа були виборені на хресті Божим Сином. Я розповім їй, що Ісус Христос прийшов на цю землю як людина, звершив своє служіння в покорі, помер, воскрес і вознісся на Небеса, щоби вона могла отримати прощення гріхів, отримати спасіння і стати частиною Його тіла, Його Церкви.
Мої найпалкіші материнські молитви про те, щоби голгофська жертва в її житті була недаремною.[/b]

Надія Гербіш

Блискавичний флешбек в дитинство,
в село до бабусі, коли дерева були великими, річки глибокими, трава в полі високою. Промчати босими п'ятами по росі, зануритися в одязі в озеро, подражнити гусей або прочитати книгу опівдні на старенькому дивані.

[i]Прихований текст[/i]

[color=#FF4000][b]«Один старий священик казав: «Спішімо любити, бо люди так швидко відходять. Залишаються після них черевики і тиша у телефоні. А ті, що не відходять, не завжди повертаються». Коли говоримо про любов, ніколи не відомо, чи перша є останньою, чи остання – першою. Ми любимо надто мало і надто пізно…»[/b][/color]

Валяна мишка і маленьке мишеня в її руках приїхали з Києва з " Love is..."14 лютого і тепер живуть у нас,а пиріг місцевий, власного виробництва, 5 хв назад спечений, з персиками. Для тих хто знає що таке Love is...

[url=http://www.radikal.ru][img]http://s018.radikal.ru/i507/1402/67/34455ac2192b.jpg[/img][/url]

і щоб Любов жила і напередодні моїх вебінарів про жіночність та стосунки ось вам така історія:

Жили - були .. » І казки так починаються і життя ;)

[spoiler=]Сьогодні хочу розповісти вам казку - притчу від Володимира Мегре . Користь з неї може отримати кожен.
Жили- були на світі .... звичайні чоловік і дружина. Звали дружину Олена , а чоловіка Іваном ...
Повертався чоловік з роботи , в крісло біля телевізора сідав , газету читав. Дружина його , Олена , вечерю готувала. Подавала чоловікові вечерю і бурчала , що по будинку він нічого путнього не робить , грошей мало заробляє. Івана дратувало бурчання дружини. Але грубістю він їй не відповідав , лише думав про себе: « Сама - лахудра неохайна , а ще вказує. Коли одружився тільки , зовсім іншою була - красивою , ласкавою ».

Одного разу , коли дружина зажадала , щоб Іван сміття виніс , він , з небажанням відірвавшись від телевізора , пішов на двір . Повертаючись , зупинився біля дверей будинку і подумки звернувся до Бога :
- Боже мій , Боже мій ! Таке важке життя у мене склалося . Невже повік мені весь свій коротати з такою дружиною буркотливою і некрасивою ? Це ж не життя , а муки суцільні .
І раптом почув Іван тихий голос Божий :
- Біді твоїй , син Мій , допомогти я зміг би : прекрасну богиню тобі в дружину дам , але якщо сусіди зміни раптові у долі твоїй побачать , в здивування велике прийдуть. Давай вчинимо так : твою дружину я буду поступово змінювати , вселяти в неї богині дух і зовнішність покращувати. Але тільки ти запам'ятай , як хочеш жити з богинею , життя і ти гідний богині стати повинен.
- Спасибі , Боже . Життя своє будь-який чоловік заради хорошої жінки змінити може.
Скажи мені тільки : зміни коли почнеш з моєю дружиною творити?
- Злегка я зміню її прямо зараз . І з кожною хвилиною буду її на краще змінювати.

Увійшов в свій будинок Іван , сів у крісло , взяв газету і телевізор знов включив . Та тільки не читається йому , Кортить поглянути - ну чи хоч трохи змінюється його дружина?
Він встав , відкрив двері в кухню , плечем сперся об одвірок і став уважно розглядати свою дружину. До нього спиною вона стояла , посуд мила , що після вечері залишився .
Олена раптом відчула погляд і повернулася до дверей . Їх погляди зустрілися. Іван розглядав дружину і думав : «Ні , змін ніяких в моїй дружині не відбувається»
Олена , помітивши увагу чоловіка і нічого не розуміючи , раптом волосся своє поправила , рум'янець спалахнув на щоках , коли запитала:
- Що ти , Іван , так дивишся на мене уважно ?
Чоловік не придумав , що сказати , зніяковівши сам , раптом промовив :
- Тобі посуд , може бути , допомогти помити ? Подумав чомусь я .
- Посуд ? Мені допомогти? - Тихо перепитала здивована дружина , знімаючи забруднений фартух , - так я вже помила .
« Ну , треба ж, як на очах змінюється вона , - Іван подумав , - покращала раптом» .
І став посуд витирати.

На другий день після роботи з нетерпінням додому поспішав Іван . Ох , не терпілося подивитися йому , як поступово в богиню перетворюють його буркотливу дружину.
«А раптом вже богині багато стало в ній? А я як і раніше ніяк не змінився. На всякий випадок , прикуплю я квітів, щоб в бруд обличчям перед богинею не вдарити ».
Відкрились в будинку двері, і розгубився заворожений Іван . Перед ним Олена стояла в сукні вечірній , тій , що купив він рік тому . Зачіска акуратна і стрічка у волоссі. Він розгубився і ніяково простягнув квіти , не відриваючи погляду від Олени .
Вона квіти взяла і охнула злегка , вії опустивши , зашарілася .
«Ах , як прекрасні у богинь вії ! Як лагідний їх характер ! Як незвичайна внутрішня краса і зовнішність ! » І охнув в свою чергу Іван , побачивши стіл красивий і дві свічки горіли на столі, і два келихи , і їжа ароматами божественними захоплювала . Коли за стіл він сів , навпроти дружина Олена теж села , але раптом підхопилася , кажучи :
- Пробач , я телевізор для тебе включити забула , а ось газети свіжі тобі придбала .
- Не треба телевізора , газети теж мені не хочеться читати , все про одне й те ж в них , - Іван відповів щиро , - ти краще розкажи - як день суботній , завтрашній хотіла б провести .
Зовсім сторопівши , Олена перепитала:
- А ти ?
- Так два квитки в театр з нагоди для нас купив. Але вдень , бути може , погодишся ти пройтися по магазинах. Раз нам театр доведеться відвідати , так треба в магазин зайти спочатку і сукню для театру для тебе гідну купити.
- Про що задумався , Іван , - Олена питала чоловіка. А він сидів схвильований , не знаючи , як сказати про сокровенне . І чи жарт - просити дитину у богині ? ! Такий подарунок Бог йому не обіцяв. Не знав , як про своє бажання сказати Іван , і встав , скатерку мнучи , і вимовив , червоніючи :
- Не знаю ... Чи можна ... Але я ... сказати хотів ... Давно ... Так, я хочу дитину від тебе , прекрасна богиня .
Вона , Олена до Івана - чоловікові , підійшла . З очей, наповнених любов'ю , щаслива сльоза на щоку червону скотилася . І на плече Івану руку поклала , диханням жарким обпекла .
«Ах , ніч була ! Ах , цей ранок ! Цей день! О, як прекрасне життя з богинею » - думав Іван , другого онука на прогулянку одягаючи.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
(( слово БОГИНЯ в цьому тексті я залишила, так як саме так написав автор, саме це слово сприймаю як вищу похвалу для жінки. Хоч і не рахую це прирівнюванням до самого БОГА.))))

[b]Не обов'язково чекати , коли щось зламається у відносинах - завжди можна поліпшити те , що є.
Вже сьогодні ви можете ці поліпшення почати вносити . Просто почніть помічати в партнері те, що вам щиро подобається в нього і говорити йому про це. Це може бути його особиста якість або те, що він добре робить.[/b]

Подобається вам як дружина борщ готує? Так скажіть їй про це: « ! У тебе виходить найкращий у світі борщ »

Подобається, як чоловік впевнено машину веде ? Так скажіть йому про це: «Мені так спокійно поруч з тобою , коли ти за кермом »

Постарайтеся не оцінювати і не порівнювати : «А ось у Петрових .. », «А ось моя мама .. », «А от раніше .. », «А от якби ...»

К[b]ожен день можна відкривати один в одному щось хороше. Нехай маленьке. Відкривати і дякувати за це. Простими словами: «Я ціную в тобі .. » , «Для мене важливо , що ти .. » ,Люблю тебе ... «Спасибі тобі за .. » , «Дякую ..».[/b]

Не чекайте , коли партнер це почне робити - почніть із себе! І ви здивуєтеся тому , як швидко ваші слова подяки почнуть повертатися до вас за принципом дзеркала.

[b] І ще , дуже важливе питання , який , думаю варто задавати собі час від часу: « ? Що Я приношу в наші відносини»
Щастя вам і взаєморозуміння!

А я дякую вам за те , що читаєте ♥[/b][/spoiler]

"Є потужна вправа , досить проста , яку я почав застосовувати багато-багато років тому.

Кого б я не зустрічав на своєму шляху , будь то людина або комаха , ПЕРША думка, яку я допускаю по відношенню до цієї істоти :
"Я БАЖАЮ ТОБІ ЩАСТЯ " Але головне , щоб ця думка , дійсно , була найпершою та щирою : "Я БАЖАЮ ТОБІ ЩАСТЯ " .

Вона повністю змінює далі те, що відбувається між вами і цією людиною, твариною, істотою.
Кажу це , виходячи з особистого досвіду.

Іноді буває вкрай складно , коли зустрічаєшся з ворогом , коли опиняєшся обличчям до обличчя із несподіваною жорсткої ситуацією ...
І мені дуже допомагають молитви , які привчили не допускати негативних емоцій.

Ти отримуєш можливість створити навколо себе простір ... Ти бачиш , як у ньому спливає ця негативна емоція , і до того , як вона візьме над тобою "верх" , ти встигаєш її перетворити ... Ти бачиш все , як є: ось проявляється неведення ; гнів - не що інше , як незнання з мого боку , з їхнього боку.

Перетворіть його , відпустіть , перетворіть на ЛЮБОВ .
"Я БАЖАЮ ТОБІ ЩАСТЯ ! "
Спробуйте і побачите , як сильно зміниться все у вашому житті " .

Річард Гір

[video]http://www.youtube.com/watch?v=ZZGO2kBcqlQ[/video]

[b]Дивні створіння ці люди... Їм завжди хочеться, аби все було навпаки! Восени хочуть снігу й нарікають на дощі, а як вдарять люті морози, гірко плачуть за літом. Спекотними липневими днями мріють про затишний квітень, а дощовий травень жадають хутчіш змінити на романтичний та ностальгічний вересень...
Дивні створіння - люди... Замість того, щоб жити, гоняться за оманливою ілюзією вічного й такого недосяжного "завтра".
Нехай ваше сьогодні буде справжнім, тут і зараз!
Якщо мороз - то нехай щипає за щоки, а якщо хочеться затишку - то влаштуйте собі вечір з улюбленою книжкою та зігріваючим напоєм. Аби і душі, і тілу було тепло...[/b]