Дуже гарну книжечку маємо для засинання - [b]На добраніч, Норі [/b](видавництво Рабарбар). Про малюка-котика, що не може заснути, і його друзі (вівця, курочка, свинка і слониха) дають йому поради. Трохи дивує мене, як маму, чому мале котеня поночі пішло само шукати на двір друзів)

Ілюстрації великі і гарні, в темних "нічних" тонах. Тексту на кожній сторінці зовсім небагато, може підійти для діток напевно роки від 1,5. І текст має повторення, як в народних казках. Дітям дуже подобається, коли я мінює голоси тварин: тембр, швидкість мови. А як я бачу, що малий ось-ось засне, а книжка закінчилась, то додаю ще своїх героїв.
На наші 3,5 трохи запізно, але спеціально взялися її читати, бо в нас гостро стоїть питання самостійності, а там котик САМ чистить зубки, САМ лягає в ліжечко і т.п.

І ми читаємо улюблені вірші 1і2 абабагаламаги. То малий говорить закінчення рядочка. І абетки читаємо. Подобається християнська абетка від Свічада. Це наша улюблена книжечка від 1р.і4міс. І ще зараз перечитуємо (2р. І 6 міс)

Теж на ту книжку задивлялась) Нам Миколай приніс "Неперевершений Сильвестр" і "Улюблені вірші 2" Перша -про мишеня,яке навчилось грати на скрипці- написана і проілюстрована 19річною студенткою. Дуже гарний і текст, і малюнки. В "Улюблених вішах2" дуже кльова підбірка. Як на мене, загалом вона цікавіша, ніж "Улюблені вірші". Читаємо іх по надцять разів на день, "Сильвестра" вже трохи закинули, бо синок вже напам'ять знає. Ну і вже розказує вірші зі збірки. Правда, так, що розуміє його тільки той, хто в курсі, що то за вірш :hi:

Нам Миколай приніс "Біла, Синя та інші" Тетяни Щербаченко. Дуже ніжна книжка про котиків. Цікаві історії, гарні ілюстрації.

недавно читала про норвезьких батьків, які за дослідженнями виховують найщасливіших дітей, то вони читають оригінали казок Андерсона і інші - там де трагічні закінчення Русалочки, чи відрізання ніг в попелюшці :pardon:
ми теж їх читали, то на дітей особливого враження не справило. а от українська казка про сопілку - Дарця вночі заснути не могла - так перейнялася. Але дітям це потрібно - не те, щоб снилися кошмари, а от такі гострі сюжети, які зачіпають

я не фанатка народних казок, але бачу, що мала спокійно сприймає навіть на вигляд жорсткі сюжети. вилно щось в цьому є, як закодований і сконцентрований досвід поколінь, ще від тих часів, як людина з природою були нарівні і обожествляли її, крізь боротьбу, війни, виживання - народна казка для дитини не розважальна історія в нашому розумінні, а передача певних знань

[b]Natalinda[/b] Я не сперечаюсь, зміст у всіх казок є. Вони дійсно навчають правди, справедливості, мужності і т.д. Але в якій це формі! :crazy: Все дуже натурально і жорстоко. Можливо, для таких малих дітей мала б трохи адаптуватися мова і деякі суперечливі моменти. Просто світ настільки жорстокий і показувати це все дитині з раннього дитинства я вважаю неправильним. Має бути більше добра, радості і світла :wink:

тре про тих гайворонів почитати, бо з дитинства щось не памяається
[b]erinaceus[/b] напиши як ти сприймаєш, цікаво ж :wink:
Ну якби не втік то справді в зїли) я щось неподумала, ае таки як би не вискочив на носа, то ще б погуляв та світу побачив))))
Я загалом більше люблю худ.літ. а не казки, але з метою заг. розвитку таки й досі (6 років) час від часу читаю

Ну колобок якби не втік, то всеодно б зїли:) я там більше прослідкувати думку, що "від долі не втичеш". Трохи приречено так виглядає

Ми читаємо всі казки, але деколи такі словечка там , наприклад в Соломяному бичку - "дід служив на майдані майданником.. Баба мички пряла... Сіла собі під могилою".
А ще читали, здається російську казку "морозко". То там в кінці "дід кістки бабиноі дочки везе". Мені щось лячно читати дитині, що хтось там когось вбив і т.п., ще не знаю як він то зараз сприймає