Я зберігаю максимально все)))
Маю місце)
Виросте, сам перебере)
Я і свої речі дитячі маю деякі, дуже мені приємно, як на них натраплю.
Але і так як [b]TaniaPicaSSo[/b] роблю теж. Стараюся фоткати все. Особливо пластилінові вироби, їх не сильно назберігаєш)))

Роботи дітей від яких вони у захваті спочатку вивішую на холодильник, потім найбільш вдалі роботи переношу у спеціально відведену папку. Найбільш цінні малюнки прикріплюю на стіну над своїм робочим столом. Вітальні листівки зберігаю у шафі на своїй поличці.

І я колись збирала всі підряд вироби дитини.Потім таки перебрала і відклала на макулатуру типу розмальовки "якнебудь", або щось склеїне по шаблону. Але завжди зберігала малюнки "фантазійні" чи зображення мами і тата. Зараз деякі малюнки (творчо-самостійні) понаклеювала на стіну.

І я збираю. То все таки дорогі серцю речі. Все підряд неможливо залишати, але те, що цікавіше, варто зберегти. Недавно знайшла своєї племінниці листівку, яку вона мені подарувала, коли була приблизно такого ж віку, як мій син зараз. А зараз їй вже 13 років. То приємно було подивитися, і їй показала, посміялися.

Я поки зберігаю дитячі малюнки, викидаю лиш таке, як розмальовки, і то доводиться це робити тихенько від Марти, бо вона ображається. Але ще паралельно все фотографую і переношу а комп'ютер, бо ту всю макулатуру може не буду все життя зберігати, бо то будуть мішки за кілька років ))

Я теж збираю дитячі самомробки: у мене все лежить у ящиках, всі-всі роботи, починаючи із 2-х річного віку)))) діти їх люблять перебирати час-від-часу. Теж пізніше прорідимо)

Я зберігаю малюнки наліпки, але от вже двоє приносять, то в нас вже дві солідні торби, вирішила як підростуть і будуть свідоміщі то трохи переберу на макулатуру, бо зараз не дають викинути

Вчуся цього протягом життя.Не накопичувати,викидати непотрі6не,а6о комусь віддавати.
Але 6оюсь не перегнути планку,6о повикидала всі зошити-малюнки дітей.А сусідка каже,що тримає,що потім 6уде показувати їм,як виростуть.
А ви як?З6ерігаєте такі дитячі речі?

Точно. Я теж би викидала, а чоловікові шкода. Я так викидала весь непотріб після ремонту, шо викинула нові фужери. Їх свекруха передала з Іспанії. Коли купили квартиру, то попередні господарі не все забрали. От я зробила чистку, подумала, що то їхнє. Чоловік теж те все збирав зі мною, нічого не сказав. Де там чоловікам звертати у вагу на стакани.
Бабці мого чоловіка ніц не викидають, їм шкода. Шафи і горище тріщить від того всього.

[quote="Перлинка"]Я коли перїхала до чоловіка жити,то була пуста(без меблів) квартира після ремонту з купою всякого мотлоху.Залишила лиш саме необхідне,решту просила викинути,він не погодився,то виніс в підвал.Де все й досі лежить,тобто ті речі за 6 років нам так і не знадобились,вже в хаті є повно такого що пора викинути,або хоча б в підвал винести,тільки там місця нема.Добре,що скоро переїжджаємо,то я під шумок все почищу.Також не люблю захламлення та старих речей,лиш важко вмовити чоловіка з ними розлучитись.Я вважаю,що потрібно звільнятись від старого і робити місце для аналогічного нового,бо поки користуєшся старим,то в новому ніби й потреби нема ,якось не критично.
З одягом це в мене завжди діє,чищу шафи від того що давно не вдягала,потім бачу що пусто реально нічого нема,і починаю скупляти новеньке,купа задоволення :aaaaa: :aaaaa: :aaaaa:
А чоловік навпаки вважає,що спочатку треба мати то нове,а тоді позбавлятись від старого,тільки я переважно роблю покупки як мене вже притисло.От не подобається мені наприклад чайник,щоразу думаю,тре купити новий,і всеодно не купую роками,те що під руку потрапляє не подобається, щоразу думаю що знайду щось краще.А наприклад старий чайник побився,і я побігла того ж дня купила який був,і тішуся що вже новенький.
Я фен-шуєм не захоплююсь,але колись читала,що старі речі якими ми себе захламляємо наганяють депресняк.І є перешкодою до того аби їх заміняли нові аналоги.[/quote]


О, Перлинка, нагадалося мені. Ви не уявляєте скільки речей я викинула вдома у своєї мами, коли вона поїхала закордон. В гаражі стояли коробки з нашим дитячим одягом, ну ладно якби там було шось нормальне, ато і подерті райтузи можна було найти. Короче з величезного ящика я не найшла нічого в шо би змогла вдіти свою дитину, все спалили. В них ще є горище і там купа мішків тоже з всяким добром. А в шафах шо робиться, старі пальта куртки, а нових речей нема де ставити. Там ще ревізію поїду робити весною, тата відправлю з Веронікою гуляти, а сама за діло. Бо знаю, що приїде мама і нічого не викине, все їй жалко. Я також вважаю що знайдуться гроші на нове і викидаю з задоволенням. А ше мене тоже дуже дратує як куплять якусь річ і не користуються нею майже, бо вона нова і дорога наприклад. То нашо було її купляти? Раз живем і тре зробити то життя комфортним, поломиться. побється та річ, купиться нова, яка буде сучасніша, модніша і краща.