[quote="erinaceus"]А як ваші дітки поводяться в іграх? От наш зараз лише хоче, щоб гралися по його сценарію. Їдь туди, те не роби, там не став і т.д. Купа претензій. Все має бути по його, а як ні - то зразу в крик :scare: Це такі прояви кризи чи є ще якесь пояснення? І як себе поводити? Робити суто те, що він хоче, чи таки грати власну роль? І так погано, і так недобре :cry:[/quote]
Дуже знайома ситуація. Ми вже місяцями майже нічого іншого не граємо, окрім як сюжетно-рольові ігри із залученням іграшок. Але раніше було якось простіше, Марта сама задавала сюжет гри, мені або ще комусь із дорослих назначала ролі, але свою роль вже можна було грати, як хочеш. Але останній десь місяць чи два то вона сама диктує, як я маю гратись, що казати і т.д. Може одразу розказати весь сюжет наперед, що має відбуватись, плюс залучити з десяток іграшок в якості якихось персонажів, причому де черепашка буде грати слоника, жирафа його маму, киця буде мишкою, а отут ще сидить невидимий вовчик. І це все вона шкидко пояснює, хто є хто, розказує сюжет, хто що буде робити\казати, хто який, добрий, злий, слухняний, неслухняний і т.д., і назначає мені зо п"ять персонажів, за яких я маю грати і давай почали. І тільки попробуй забудь, хто є хто, чи хто що мав робити\казати, такі претензії зразу. Або я зумисно інколи починаю робити не те, що мені було сказано, кажу, що я не хочу бути злим вовком, хочу бути добрим, то такі варіанти не приймаються нею аж ніяк, страшне як злиться і хоче, щоб все було по її сценарію. А ще як просто замовкну на мить і про щось своє задумаюсь, то зразу злиться і каже мені наказово: "Грайся, давай грайся". Щось мене такі ігри останнім часом дуже втомлюють.

Ми маємо пару ігор із Granna, ми певно їх кожен день з малими граємо, вони так люблять їх при чому менша любить грибочки а старша ферму. А ляльками вони і самі гарно граються.

А як ваші дітки поводяться в іграх? От наш зараз лише хоче, щоб гралися по його сценарію. Їдь туди, те не роби, там не став і т.д. Купа претензій. Все має бути по його, а як ні - то зразу в крик :scare: Це такі прояви кризи чи є ще якесь пояснення? І як себе поводити? Робити суто те, що він хоче, чи таки грати власну роль? І так погано, і так недобре :cry:

В нас хіт сезону Дочки-матері. При чому ми всі родимо по колу :crazy: Спочатку я своїх дівчат ::Р: , потім вони ляльок. Злата все мавпує в Маргаритки. Ляльки під кофти потім виставляння на груди, перший раз до циці все як в роддомі, тільки опускається поки що деталь з якого саме місця зявляється дитина ::Р: Потім виписка з роддому, фоткання, слінги, возики і так майже кожен день. Що то значить дівчата. Рукоділля в нас зараз в застої то граємося. недавно грали гру палати в руки спиною на довіру. То найменша падає всім і всяко, Марго через раз, чоловік мені падає, а я НІ. Сама в шоці від себе тренувалася не можу всеодно пару кроків ступаю :nea: . Ще любимо товктися всі разом на ліжку то дівки по нас так налазяться що ніякого спортзалу не треба.

Мій син дуже любить пальчикові ігри.
Є класна книга "Айсберг на ковре .Или во что поиграть с ребенком" маю скан. Там багато варіантів для ігор

Ось цікаві різні ігри з дітьми:
[i]Прихований текст[/i]

[b]Nymydora[/b] а ми використовуємо не сірники, а зубочистки, тільки я по обрізала гострі кінці

А ми ще граємося тістом: робимо їжачків (тісто наліплюється на шкарлупку з горіха і втикаєтсья поламаними спагеттями - спочатку були сірнички, але передумала, щоб не привчати до думки, що сірники то іграшка), і равликів (робиться ковбаска з тіста, зверху кладеться шкарлупка, спереду - дві макаронини, як ріжки).

ми нещодавно бавилися сірниками. без коробки із сірчаним напиленням, щоб не провокувати дитину на зпалення вогнику. пропонувала сину складати фігурки. він складав їх просто по одному в довільому порядку. спочатку подобалося, але потім почав розкидати сірники своїм улюбленим фонтануючим способом. бавилися ми в кухні. більше не хочу мати в кухні кухонний куток (ну типу диванчиків), бо за ним важко прибирати.

а я пробувала нині аплікацію з малим робити - не пішло, видно не доріс ще (((