Olenka » 20 лютого 2010, 00:29
В мене також є досвід з проблемами, але без зціджування :)
Взнала дуже багато про грудне вигодовування на школі материнства, на пам"ять вивчила книжку про грудне вигодовування. Знала, як треба, була налаштована тільки на грудне.
Приклались перший раз одразу після народження. Але в перші години виникли проблеми :). Назарчик плакав, не хотів брати цицю. А якщо брав, то ледве сосок вміщався - ротік зовсім не відкривався широко. Прийшлось одразу витягати-вставляти груди, відкривати ширше ротік, який верещав :). Потім він плакав дві ночі, приходили медсестри, намагались допоювати з пляшечки. Ми не дались :) Потім почалось найцікавіше.
На лекціях нам розказували, що перші 3 дні треба пити багато води, щоб розріджувалось молозиво, а потім мало, щоб не було завеликого прилива молока. Так ось, п"ю я чемно багато води, а на другий день починаю помічати, що груди збільшуються і твердішають. Ну, думаю, не може бути, щоб молоко на другий день почало прибувати! Починає підніматись температура. Я нікому нічого не кажу, просто прикладаю, прикладаю... Але на третій день зранку приходить моя лікарка, бачить мої груди, наводить кіпіш, каже, треба зціджуватись! Показує як це робити, хто це може зробити мені. Та ще й каже, що після флюорографії треба буде повністю зцідити все молоко, малому не давати. Я розуію, що це неправильно - ризикую отримати гіперлактацію. Але в грудях вже затвердіння, температура 37.8... В пологовому дуже легко піддатись, погодитись на все, що завгодно, коли дитина перша і всі навкруги лякають. Добре, що я мала телефон Іванни Євгенівни. Подзвонила до неї, і вона сказала, що можна взагалі не зціджуватись, а тільки прикладати в різних положеннях, особливо "з-під руки". І що вплив флюорографії не є такий шкідливий, як повне зцідження. А ще, що, навіть, масаж не бажаний - бо можна пошкодити канали. І ось, приходить вже якась медсестра, як домовилась, що мене зцідять (я про то не просила навіть). І я відмовляюсь! Ну, вона мене також намагалась залякати, але визнала, що то моє рішення і пішла собі :).
З того часу я почала крутити Назарчиком і прикладати, прикладати, прикладати... Мушу сказати, що на тих ліжках-сітках без подушок це дуже незручно робити, особливо, коли не можна сідати, бо є зовнішні шви. Дуже тоді би мені придалась подушка для годування... Коли відчувала, що вже ну зовсім тверді ущільнення є - трохи їх розмасажовувала і давала малечі їсти з того боку (щоб в той бік була направлена нижня щелепа).
Коли виписались додому - стало набагато легше! Ні впливу тобі медсестер, зручніше крутити Назарчиком, купа подушок... Ще мама мені порадила прикладати до твердих місць компрес з капусти, запареної окропом на сметані - реально допомагало! Так і не зціджувалась. Хіба трохи розмасажовувала затвердіння, легко підціджувала, і одразу давала Назарчику смоктати. Жила на ліжку, прикладала, чуть, не цілодобово. Добре, що мама годувала мене і все допомагала по господарству. Ще порадилась із Дашою. Вона також казала прикладати часто в різних положеннях. А ще порадила не часто міняти груди - бо тоді менше виробляється молока. Ще весь цей процес ускладнювався тим, що у мене почала боліти ареола грудей, коли годувала в певних положеннях - часом годувала із сльозами... Перший місяць було найтяжче, але поступово кількість молока нормалізувалась, ареола перестала бути такою чутливою.
Ще затвердіння з"являлись після гарячого душа (перепади температур - гарячий душ - холодне повітря ванни взимку, певно, якось впливає на груди). Коли почала купатись в ледве теплій воді, стало легше.
Припливи відчувала досить сильно до 6 місяців, постійно підтікало молоко, навіть до року. та і зараз припливи відчуваю. Але я так і досі не зціджуюсь. Кількість молока вже з 2 місяців була така, як треба малечі :).
Ще після того кілька разів з"являлись застої, але я досить легко з ними справлялась без зціджування.
Ось такий у мене досвід :) Вибачте, що багато, але тоді для мене була важлива кожна дрібниця.
В мене також є досвід з проблемами, але без зціджування :)
Взнала дуже багато про грудне вигодовування на школі материнства, на пам"ять вивчила книжку про грудне вигодовування. Знала, як треба, була налаштована тільки на грудне.
Приклались перший раз одразу після народження. Але в перші години виникли проблеми :). Назарчик плакав, не хотів брати цицю. А якщо брав, то ледве сосок вміщався - ротік зовсім не відкривався широко. Прийшлось одразу витягати-вставляти груди, відкривати ширше ротік, який верещав :). Потім він плакав дві ночі, приходили медсестри, намагались допоювати з пляшечки. Ми не дались :) Потім почалось найцікавіше.
На лекціях нам розказували, що перші 3 дні треба пити багато води, щоб розріджувалось молозиво, а потім мало, щоб не було завеликого прилива молока. Так ось, п"ю я чемно багато води, а на другий день починаю помічати, що груди збільшуються і твердішають. Ну, думаю, не може бути, щоб молоко на другий день почало прибувати! Починає підніматись температура. Я нікому нічого не кажу, просто прикладаю, прикладаю... Але на третій день зранку приходить моя лікарка, бачить мої груди, наводить кіпіш, каже, треба зціджуватись! Показує як це робити, хто це може зробити мені. Та ще й каже, що після флюорографії треба буде повністю зцідити все молоко, малому не давати. Я розуію, що це неправильно - ризикую отримати гіперлактацію. Але в грудях вже затвердіння, температура 37.8... В пологовому дуже легко піддатись, погодитись на все, що завгодно, коли дитина перша і всі навкруги лякають. Добре, що я мала телефон Іванни Євгенівни. Подзвонила до неї, і вона сказала, що можна взагалі не зціджуватись, а тільки прикладати в різних положеннях, особливо "з-під руки". І що вплив флюорографії не є такий шкідливий, як повне зцідження. А ще, що, навіть, масаж не бажаний - бо можна пошкодити канали. І ось, приходить вже якась медсестра, як домовилась, що мене зцідять (я про то не просила навіть). І я відмовляюсь! Ну, вона мене також намагалась залякати, але визнала, що то моє рішення і пішла собі :).
З того часу я почала крутити Назарчиком і прикладати, прикладати, прикладати... Мушу сказати, що на тих ліжках-сітках без подушок це дуже незручно робити, особливо, коли не можна сідати, бо є зовнішні шви. Дуже тоді би мені придалась подушка для годування... Коли відчувала, що вже ну зовсім тверді ущільнення є - трохи їх розмасажовувала і давала малечі їсти з того боку (щоб в той бік була направлена нижня щелепа).
Коли виписались додому - стало набагато легше! Ні впливу тобі медсестер, зручніше крутити Назарчиком, купа подушок... Ще мама мені порадила прикладати до твердих місць компрес з капусти, запареної окропом на сметані - реально допомагало! Так і не зціджувалась. Хіба трохи розмасажовувала затвердіння, легко підціджувала, і одразу давала Назарчику смоктати. Жила на ліжку, прикладала, чуть, не цілодобово. Добре, що мама годувала мене і все допомагала по господарству. Ще порадилась із Дашою. Вона також казала прикладати часто в різних положеннях. А ще порадила не часто міняти груди - бо тоді менше виробляється молока. Ще весь цей процес ускладнювався тим, що у мене почала боліти ареола грудей, коли годувала в певних положеннях - часом годувала із сльозами... Перший місяць було найтяжче, але поступово кількість молока нормалізувалась, ареола перестала бути такою чутливою.
Ще затвердіння з"являлись після гарячого душа (перепади температур - гарячий душ - холодне повітря ванни взимку, певно, якось впливає на груди). Коли почала купатись в ледве теплій воді, стало легше.
Припливи відчувала досить сильно до 6 місяців, постійно підтікало молоко, навіть до року. та і зараз припливи відчуваю. Але я так і досі не зціджуюсь. Кількість молока вже з 2 місяців була така, як треба малечі :).
Ще після того кілька разів з"являлись застої, але я досить легко з ними справлялась без зціджування.
Ось такий у мене досвід :) Вибачте, що багато, але тоді для мене була важлива кожна дрібниця.
