о.Мартин » 26 травня 2011, 10:01
Сьогодні дуже багато шарлатанів, навіть серед священиків та монахів, які твердять що мають дар цілення від Бога.
Потрібно памятати, що це сам Бог, який оздоровляє в чудесний спосіб. Бог обирає як, і через кого оздоровляти. І так ієрархічно є Мати Божа, святі на небі, та обрані люди які ведуть моральний чи святий спосіб життя на землі. Через таких людей Бог творить чуда-дива.
Бог хоче, щоб люди були чесні, щирі, чисті та святі. Він хоче, щоб всі люди спаслися і були в небі.
Бог є також милосердним Богом, Він не хоче щоб людина надмірно терпіла; Він бажає нам щастя та радості навіть зараз продовж нашого земного життя.
Але якщо обрати між небом та фізичним здоровям, Бог завжди обирає небо. Бог і так може допустити, щоб людина хворіла для того, щоб вона почала думати про сенс свого життя, про спасіння. про власну душу... Хвороба може стати "драбиою" до неба.
У Євангеліє від Матея ми читаємо як Ісус каже: "Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм імям пророкували? Хіба не твоїм імям бісім виганяли? Хіба не твоїм імям силу чудес творили? І тоді я їм скажу прилюдно у вічі: Я вас не знав ніколи! Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня" (Мт.7,22-23).
Сильні слова! Тут особа з даром Божим пророкує, бісів виганяє, навіть чудеса творить! А Ісус каже "Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня".... І таких людей буде "багато"!!! Ці слова означають, що найголовніше - це не пророцтво, чудо, диво, а життя з Богом, життя у вірі, моральне життя згідно з Божими заповідями. Все інше - марнота!
Щодо поробів...
Що найгірнше що може статись з людиною???
- Смерть!
Кажуть, що є пороби на смерть!
Однак... зараз ми у церкві співаємо: Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим що в гробах життя дарував. (іншими словами Христос знищив смерть своєю смертю).
Якщо Ісус Христос в Якого ми так віруємо "знищив смерть своєю смертю на хресті та воскресінням з мертвих" тоді яка сила смертної пороби???
Ми і так всі помремо... якщо пороблено, навіть на смерть, тоді є тільки один вихід - Сповідь, Причастя, Молитва до Бога.
Шарлатани страшать людей забобонами, поробами, тощо. Радять "відробляти", ставити надію у "віск", "воду", "вогонь". "землю".... Ми боїмося землі з кладовища! Боїмося поглядів чужих людей (темнооких), боїмося пустих пляшок на столі, боїмося виносити речі з хати в ночі, передавати речі через поріг.... (це порушення 1ої Божої Заповіді: "Я - Господь Бог твій, не матимеш інших богів крім Мене") Боятися треба Бога, Живого Бога, який може покарати нас на вічність у пеклі. Боятися треба гріха! Боятись треба думки, що можемо не бути в небі, що колись і ми почуємо слова Ісус "Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня".
Як відрізнити яке цілення від Бога? Цілитель повинен акцентувати, що сила йде від Бога а не від амулетів, своє фото, воску, якоїсь землі, т.п. Бог може оздоролвяти і без будь-якої побутової предмети. Людина з даром може оздоровити на відстані без допомоги якогось посередника (приклад беремо х життя св. Отця Піо, який оздоровив людину в іншій країні на прохання Кароля Войтили, а не як бачимо по ТВ як ектрасенси і то кожен використовують якусь річ - карти, амулети, ніж, свічку тощо). Також цілення має йти на духовну корсить людині. Каже Ісус - Краще увійти в життя без руки, чи ока чи без ноги, ніж бути кинутим у пекло з двома очимо, руками чи ногами.
Як вище написано.... стараймося не робити дивні практики, які заперечують нашу віру в Живого Бога. Стараймося не ходити до зцілителів, навіть до "монахів" чи "священиків" хіба що до Сповіді і св. Причастя. Вірмо в Бога, який безмежно нас любить, набагато більше ніж ми любимо наших дітей. Вірмо в Бога, який віддав Себе на смерть, щоб ми могли жити. Вірмо в такого Бога, правдивого Бога, який допускає важкі хвороби у нашому житті (приклад беремо з життя Святої Бернадетти, св. Отця Піо, Блеженного Івана Павла ІІ, безліч мучеників та ісповідників віри) але нагороджує нас великими ласками.
Якщо хтось відчуває, що має дар нехай памятає Євангельську раду: даром отримали - даром давайте! Робити бізнес з дару не можна. Навіть подарунки і подяки отримувати - не варто (як бачимо в житті безсрібників чудотворців). Дякувати треба Богові. Це Бог який творить чудо через людські руки. Особа з даром тоді теж повинна дякувати Богові. А поядка Богові - це також чесне, моральне життя.
Сьогодні [b]дуже [/b]багато шарлатанів, навіть серед священиків та монахів, які твердять що мають дар цілення від Бога.
Потрібно памятати, що це сам Бог, який оздоровляє в чудесний спосіб. Бог обирає як, і через кого оздоровляти. І так ієрархічно є Мати Божа, святі на небі, та обрані люди які ведуть моральний чи святий спосіб життя на землі. Через таких людей Бог творить чуда-дива.
Бог хоче, щоб люди були чесні, щирі, чисті та святі. Він хоче, щоб всі люди спаслися і були в небі.
Бог є також милосердним Богом, Він не хоче щоб людина надмірно терпіла; Він бажає нам щастя та радості навіть зараз продовж нашого земного життя.
Але якщо обрати між небом та фізичним здоровям, Бог завжди обирає небо. Бог і так може допустити, щоб людина хворіла для того, щоб вона почала думати про сенс свого життя, про спасіння. про власну душу... Хвороба може стати "драбиою" до неба.
У Євангеліє від Матея ми читаємо як Ісус каже: "[b]Багато [/b]мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм імям пророкували? Хіба не твоїм імям бісім виганяли? Хіба не твоїм імям силу чудес творили? І тоді я їм скажу прилюдно у вічі: Я вас не знав ніколи! Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня" (Мт.7,22-23).
Сильні слова! Тут особа з даром Божим пророкує, бісів виганяє, навіть чудеса творить! А Ісус каже "[b]Відійдіть від мене[/b], ви, що чините беззаконня".... І таких людей буде "багато"!!! Ці слова означають, що найголовніше - це не пророцтво, чудо, диво, а життя з Богом, життя у вірі, моральне життя згідно з Божими заповідями. Все інше - марнота!
Щодо поробів...
Що найгірнше що може статись з людиною???
- Смерть!
Кажуть, що є пороби на смерть!
Однак... зараз ми у церкві співаємо: Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим що в гробах життя дарував. (іншими словами Христос знищив смерть своєю смертю).
Якщо Ісус Христос в Якого ми так віруємо "[b]знищив [/b]смерть своєю смертю на хресті та воскресінням з мертвих" тоді яка сила смертної пороби???
Ми і так всі помремо... якщо пороблено, навіть на смерть, тоді є тільки один вихід - Сповідь, Причастя, Молитва до Бога.
Шарлатани страшать людей забобонами, поробами, тощо. Радять "відробляти", ставити надію у "віск", "воду", "вогонь". "землю".... Ми боїмося землі з кладовища! Боїмося поглядів чужих людей (темнооких), боїмося пустих пляшок на столі, боїмося виносити речі з хати в ночі, передавати речі через поріг.... (це порушення 1ої Божої Заповіді: "Я - Господь Бог твій, не матимеш інших богів крім Мене") Боятися треба Бога, Живого Бога, який може покарати нас на вічність у пеклі. Боятися треба гріха! Боятись треба думки, що можемо не бути в небі, що колись і ми почуємо слова Ісус "Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня".
Як відрізнити яке цілення від Бога? Цілитель повинен акцентувати, що сила йде від Бога а не від амулетів, своє фото, воску, якоїсь землі, т.п. Бог може оздоролвяти і без будь-якої побутової предмети. Людина з даром може оздоровити на відстані без допомоги якогось посередника (приклад беремо х життя св. Отця Піо, який оздоровив людину в іншій країні на прохання Кароля Войтили, а не як бачимо по ТВ як ектрасенси і то кожен використовують якусь річ - карти, амулети, ніж, свічку тощо). Також цілення має йти на духовну корсить людині. Каже Ісус - Краще увійти в життя без руки, чи ока чи без ноги, ніж бути кинутим у пекло з двома очимо, руками чи ногами.
Як вище написано.... стараймося не робити дивні практики, які заперечують нашу віру в Живого Бога. Стараймося не ходити до зцілителів, навіть до "монахів" чи "священиків" хіба що до Сповіді і св. Причастя. Вірмо в Бога, який безмежно нас любить, набагато більше ніж ми любимо наших дітей. Вірмо в Бога, який віддав Себе на смерть, щоб ми могли жити. Вірмо в такого Бога, правдивого Бога, який допускає важкі хвороби у нашому житті (приклад беремо з життя Святої Бернадетти, св. Отця Піо, Блеженного Івана Павла ІІ, безліч мучеників та ісповідників віри) але нагороджує нас великими ласками.
Якщо хтось відчуває, що має дар нехай памятає Євангельську раду: даром отримали - даром давайте! Робити бізнес з дару не можна. Навіть подарунки і подяки отримувати - не варто (як бачимо в житті безсрібників чудотворців). Дякувати треба Богові. Це Бог який творить чудо через людські руки. Особа з даром тоді теж повинна дякувати Богові. А поядка Богові - це також чесне, моральне життя.
