lerumpochka » 30 грудня 2011, 22:04
маю час і натхнення.. то от ше одне)
Люблю свого чоловіка...
Дякую Господу, що подарував мені саме його, отакого як є, з усіма своїми добростями і недобростями)))
Як написано: "...де скарб твій, там буде й серце твоє!", то як же його не любити, якщо стільки часу і зусиль витрачаю на те, щоб він змінився)))
мені постійно доводиться думати ,як то його змотивувати поставити у кошик використані шкарпетки, без зупину доводити, що багаторазові підгузки і висаджування краще, аніж одноразові; купувати йому смачну зубну пасту, щоб не забував чистити зуби; нагадувати йому, що треба подзвонити до його ж мами і запитати, як у неї справи; просити його, щоб обминав болото і намагався ходити по асфальту (бо потім доводиться довго вимивати його взуття))))... часом це все дуже втомлює, а ще він дивиться на мене ніби я "з дуба впала", проте я таки закладаю той фундамент - цеглина за цеглиною...
А як подивлюсь у його закохані очі, так знову наді мною сяє сонце і я готова робити це все знов і знов...
маю час і натхнення.. то от ше одне)
Люблю свого чоловіка...
Дякую Господу, що подарував мені саме його, отакого як є, з усіма своїми добростями і недобростями)))
Як написано: "...де скарб твій, там буде й серце твоє!", то як же його не любити, якщо стільки часу і зусиль витрачаю на те, щоб він змінився)))
мені постійно доводиться думати ,як то його змотивувати поставити у кошик використані шкарпетки, без зупину доводити, що багаторазові підгузки і висаджування краще, аніж одноразові; купувати йому смачну зубну пасту, щоб не забував чистити зуби; нагадувати йому, що треба подзвонити до його ж мами і запитати, як у неї справи; просити його, щоб обминав болото і намагався ходити по асфальту (бо потім доводиться довго вимивати його взуття))))... часом це все дуже втомлює, а ще він дивиться на мене ніби я "з дуба впала", проте я таки закладаю той фундамент - цеглина за цеглиною...
А як подивлюсь у його закохані очі, так знову наді мною сяє сонце і я готова робити це все знов і знов...