Naya написав:гра з вогнем написав:Як успішно стояти за кермом сімейного ковчегу

Австралийское "Руководство по Домоводству", изданное в 60-х годах. По нему учили девочек в хай скул:

* Вы должны помнить, что к приходу мужа со службы нужно готовиться ежедневно.

* Подготовьте детей, умойте их, причешите и переоденьте в чистую, нарядную одежду. Они должны построиться и приветствовать отца, когда он войдет в двери.

* Для такого случая сами наденьте чистый передник и постарайтесь себя украсить - например, повяжите в волосы бант.

* В разговоры с мужем не вступайте, помните, как сильно он устал, и на что ему приходится идти каждодневно на службе, ради вас - молча накормите его, и лишь после того как он прочитает газету вы можете попытаться с ним заговорить".



.................

Ще згадала, в єврейському збірнику правил(забула як називається ця книга, друга по значимості після Тори) чоловік, коли приходить додому, має з посмішкою зустрічати дружину і дітей, всі робочі клопоти залишати на роботі)

Пустити за кермо чоловіка)))

мені ,наприклад,навіть ніколи в голову не приходило його(ложе) покидати ,але якби не дай Боже пив чи бився ,то не знаю як там лишатись

мені взагалі дивно як буває коли адекватна жінка має такого чоловіка ,як можна з ним після того всього в одне ліжко лягати,чи повертатись після такого

Перлинка написав:

Marichka написав:2.Спільне ложе

да це корисна порада,не кожен міг би здогадатись

ти не зрозуміла. Нам бабуся на весіллі сказала, щоб завжди спати в доному ліжку. Можна посваритися, а спати ж хочеться і лягаєш в ліжко, відчуваєш тепло чоловіка і забуваєш причину непорозуміння. А коли хтось піде спати в іншу кімнату, то можна помиритися за кілька днів.

Кажу з досвіду. Перевіряла. Надулася за дурницю, пішла спати гонорово в іншу кімнату, зранку вже не знала за що, але точно знала, що треба ще сердитися. А він вже не знав звідки до мене підійти. Не поцілував як йшов на роботу. Ввечері гралися в мовчанку. Все налагодилось за 2 дні. А якби прокинулися в одному ліжку, то все було б добре.

гра з вогнем написав:"После совершения интимного акта с женой, вы должны позволить ей пойти в ванную, но следовать за ней не нужно, дайте ей побыть одной. Возможно, она захочет поплакать".

не знаю чи сміятись чи плакати ,але ж ше якихось 50 років тому це було нормально

памятаю ,вроді в якомусь старому радянському фільмі бачила ,як дружина наливаючи чоловікові молоко -капнула на чобіт ,і він заставляв її злизати

така деспотична авторитарність чоловіка ,то звісно перебор ,але й від сучасної емансипації я б сказала теж шкоди більше ніж користі

насправді вже якесь замкнуте коло виходить,думаю багато жінок готові і мріють бути слабкими та стати на коліна,як пише ,марі,але чоловіки не готові бути сильними,я таких випадків бачила безліч.Та навіть у тім що на заробітках по закордонах чомусь переважно жінки,а чоловіки сидять дома у кращому випадку на ті гроші дітей ростять,якщо не пють

Marichka написав:2.Спільне ложе

да це корисна порада,не кожен міг би здогадатись

1.Спільний стіл:разом їсти,спілкуючись

2.Спільне ложе

3.Спільна молитва

То коротко,бо мушу закінчувати

для роздумів

"зачепила" мене одна історія. Про те, як сімейна пара прийшла на терапію. І жінка говорить: "Я бажаю, щоб поруч зі мною був сильний чоловік".
І терапевт відповідає: "Значить ви повинні бути слабкою перед ним. Встаньте зараз на коліна. І попросіть вашого чоловіка, щоб він став сильним чоловіком ".

Жінка, звичайно ж, відмовилася.

І тоді психолог задає питання: "Як же тоді його зробити сильним чоловіком. Якщо ви не здатні бути слабкою поряд із ним? "

І ось тут починається найцікавіше.

Задайте собі питання прямо зараз. Чи здатні ви стати на коліна перед своїм чоловіком. І попросити його бути сильним, успішним, мужнім?

Можливо, зараз ви думаєте: "Ніколи" або "Тільки не перед цим чоловіком".

І тоді ми приходимо з вами до емоції, яка керує нами. І змушує бачити ситуацію певним чином. Наприклад, можна відчувати себе приниженою. Можна відчувати себе нікчемою. Або кимось, хто не має взагалі ніякої цінності.

Тобто виходить проста дія викликає шквал негативних емоцій. І відроджує минулі спогади. Дитячі, підліткові та юнацькі.

Давайте подивимося на ситуацію з цього боку.

Що відбувається, коли ми стаємо на коліна?

Ми дійсно начебто зменшуємось. . Інша людина стає для нас не просто вищою. Вона стає в якомусь сенсі Божественною.

Як діти дивляться на своїх батьків? Вони дивляться на них знизу вгору. І вони вірять в те, що батьки найкращі. Вони всі вміють. Вони всі можуть. Вони володіють безмежною силою і владою.

І з кожним роком, як дитина росте, вона стає ближче до батьків. Вона починає дивитися на світ з їх висоти, доростає до них. Саме тому відбуваються якісь божевільні вчинки в юності. Які в дорослому віці люди вже не повторюють. Тому що дитина бачить, що доросла до цього потенціалу. І значить вона може.
Ну і що ж далі?

А далі гіркий досвід. Який начебто говорить: "Розмріялася. Ти ніколи не будеш божественною".

І ми починаємо помічати недоліки своїх батьків. Щоб знецінити їх у власних очах. І у себе всередині. Щоб можна було побудувати інший світ. Свій власний.

І це, знаєте, зовсім не погано. Це навіть сильно добре.

От і ставить жінка себе вище чоловіки. Щоб самоствердитися. Щоб (ну давайте начистоту) "каструвати" чоловіка.

І вічне питання - що ж робити?

Не подумайте, що я пропоную вам по-справжньому стати на коліна перед чоловіком. аналітичні психологи все розглядають з точки зору символіки внутрішнього світу.

Тому досить просто уявити собі - що ви стаєте на коліна перед чоловіком. І давайте подивимося на цю ситуацію не з позиції приниженою маленької дівчинки. Подивіться - яким тоді стає чоловік?

Він стає великим, високим. Він стає значущим для вас. Бо пам'ять дитинства і віра в божественність батьків сидить у нас всередині. І найголовніше ...

... Чоловік ставати потенційним ...

Просто уявіть.

Навіть є такий вислів "дивитися знизу вгору". Ми так дивимося, коли людина для нас є великим авторитетом.

Може бути, прямо зараз у вашому житті і немає такого чоловіка, перед яким захотілося б стати на коліна. Тому я вам пропоную наступне. Коли ви вибираєте собі чоловіка, задайтеся питанням: "Чи змогла б я встати перед ним на коліна? В реальності ". І побачте цей потенціал. Адже за законом очікування - люди стають такими, якими ми очікуємо їх бачити.

У цієї монети є і інша сторона.

Коли жінка постійно стоїть на колінах перед чоловіком. Образно кажучи. Вона завжди дивиться на нього знизу вгору. При цьому знаючи про його недоліки. І не помічаючи їх. Як маленька дівчинка вона вірить в непогрішність свого ідеалу.

У цьому випадку їй необхідно зробити прямо протилежне. ВСТАТИ з колін. Щоб побачити, що вона прекрасна. Що вона гідна. Гідна кращого чоловіка і кращого життя. І щоб побачити власний потенціал. Потенціал змінити своє життя в сторону власного щастя.

Отже, в який же ви позиції поруч з чоловіком? Ви весь час ставите його на коліна перед собою. Або самі стоїте перед ним на колінах. Може бути, ситуація все ж інша. Ви здатні встати на коліна, коли це необхідно. І здатні попросити його опуститися на коліна перед вами. Це і є гармонійні щасливі відносини. З величезним потенціалом щастя і задоволення від життя.

зі слів Світлани Морозової

_________________

Любов аж до болю!!!Замало сказати люблю. Бути полум"ям любові. Навчитись розпалювати цю любов у інших! Відкрити своє серце!!!Жити насправді тим, що говориш.

Якщо хто хоче почитати книгу Гері Чемпена "5 мов любові", то пишіть в ПП, або можу скинути через асю 481157603.