Ludmila » 17 жовтня 2011, 15:53
Мама та сестра мого чоловіка викладають у Тернопільскій школі для сліпих та слабозорих, вчать дітей, які втратили зір писати, читати (зокрема з допомого шрифта Брайля), працювати за комп'ютером, це так дивовижно, коли людина, яка зовсім не бачить може користуватися інтернетом, бо є спеціальні програми, спеціальні сайти, які озвучують інфомацію і спеціально адаптовані клавіатури, з допомогою яких можна друкувати повідомлення. Загалом у цій школі (з мого погляду стороннього спростеріагача, бо доводилось кілька разів там побувати) викладачі сталяться до учнів як до членів своєї родини, чесно я була вражена, коли у пізню пору, у будь-який день учень дзвонить до вчителя, консультується або просить допомоги в особистій справі і отримує цю допомогу.
Я знаю випадки, коли завдяки вдалим операціям дитині рятували зір. Я хочу сказати. ЩО Є ЛЮДИ, яким не байдужа доля людей з вадами зору і не все так погано.
Мама та сестра мого чоловіка викладають у Тернопільскій школі для сліпих та слабозорих, вчать дітей, які втратили зір писати, читати (зокрема з допомого шрифта Брайля), працювати за комп'ютером, це так дивовижно, коли людина, яка зовсім не бачить може користуватися інтернетом, бо є спеціальні програми, спеціальні сайти, які озвучують інфомацію і спеціально адаптовані клавіатури, з допомогою яких можна друкувати повідомлення. Загалом у цій школі (з мого погляду стороннього спростеріагача, бо доводилось кілька разів там побувати) викладачі сталяться до учнів як до членів своєї родини, чесно я була вражена, коли у пізню пору, у будь-який день учень дзвонить до вчителя, консультується або просить допомоги в особистій справі і отримує цю допомогу.
Я знаю випадки, коли завдяки вдалим операціям дитині рятували зір. Я хочу сказати. ЩО Є ЛЮДИ, яким не байдужа доля людей з вадами зору і не все так погано.