Мене після пологів довго шили і під час того анікдоти травили лікарка з мужем, а коли зашили то лікарка каже до мужа ну що пішли на перекур і пішли собі добре що ще хоть не пити. :ha: :crazy:

Найсмішніше було то з кріслом за 600 т.гр. на нього ні вилізти я не могла помагали :hi: ні злізти потім на каталку..то мраки були як чергова лікарка опускала підіймала мене а я сі спереживала кажу а як крісло поламаю а мені , так спокійно то відкупиш.

[quote="Nymydora"]а мені на пологах зробили французький одеколон. Так і сказали: а зараз - французький одеколон - і облили ТАМ усьо йодом - певно цілу банку "одеколону" вляпали. Пахло голосно :scare: :D
[/quote]
В мому випадку то був гарячий шоколад :hhh:

:D
А на мене під час переймів, коли я ходила по родзалу туди-сюди, напала страшна....гикавка!!! :hhh:
Тут схватка, дихаю, потім щикаю, та так голосно, що по коридору аж відлуння йшло... :D
І ніяк не проходить, вже аж живіт болить не від переймів, а від гикавки.....І то все мене так смішило, що я сама ходила там по палаті, дихала, гикала і вибухала від сміху.... :crazy: :D

а мені на пологах зробили французький одеколон. Так і сказали: а зараз - французький одеколон - і облили ТАМ усьо йодом - певно цілу банку "одеколону" вляпали. Пахло голосно :scare: :D

А ще, коли я відходила від наркозу, мене мій муж питає:
- Ти хто?
А я йому:
- Конь в пальто!!!
Оце мене перло... :crazy: :crazy: :crazy:

а уже коли на кріслі народжувала, між переймами почула, як лікар з акушеркою говорили про їжу, і тут я їм видаю: "а я так хочу налисників з сиром підсмажених на маслі" :D :lol: :D :lol: :D :lol:

Під час переймів я мало не порвала сорочку на своєму чоловіку (не знаю - певно мені ставалао легшше, коли я чіплялась за неї, все тріщало по швах), так стидно потім було :oops: А ще я кричала дуже голосно "ДІМА"!!!! (ім'я чоловіка), що потім на наступний день усе відділення знало як його звати. :oops:

А я взагалі у всіляких напружених обставинах починаю жартувати, анекдоти травити... Правда не всі підключаються до того... :D В перших пологах була сама, тільки тітка (вона на швидкій на зміні була) транзитом забігала, подивитися як справи... От в черговий раз зайшла, а я саме на коридорі, на столі чергової "хекаю". Питає мене, мовляв, як ти, доню?.. А я нє, щоб щось хороше, підбадьорливе тітці сказати, кажу: "пристрельте мене.." Ну типу, щоб не мучилась...Тітка мало не знепритомніла, побігла лікаря шукати, щоб спасав.. :head: :help:
А ще дома, поки речі пакувала, то просила: "Ухи!" В нас дома просто примовка є така, російська: "брат Федька помирает, ухи просит". Мама в шоці була: тут пологи, а вона регочеться! :oops: :hhh:

Вже після народження синочка черговий лікар, що допомагав приймати пологи, побачивши плаценту сказав: "Ой, яка гарненька, можна замість шапочки використовувати!" :lol: :lol: :lol:

а мій робив масаж так сильно, що на другий день мене шкіра на пояниці боліла конкретно :)

але масаж помагав :P