mari » 14 січня 2011, 17:03
Зараження емоціями,а також так звані емоційні флеш-моби тисячної аудиторії, і ти як і інші переживаєш щиро, але емоції- твої і стосуються виключно тебе самої .Це своєрідне повернення в дитинство або в підлітковий час. В такі моменти оживає особиста історія,згадуються бажання, очікування, надії, страхи. Такі прояви емоцій завжди спонтанні і коротокочасні і якщо вони припиняються при виключенні телевізора, наприклад- це норма.А от якщо ти ще потім цілу ніч заходишся в риданнях- то це тоді питання що там з нервовою системою робиться?
Довіряти емоціям треба, їх не треба боятись. Вони нам повідомляють важливу інформацію про нас самих. В якомусь сенсі, навіть управляють нами, і це чудово використовують ті, хто створює рекламу, пише книги, робить фільми.
Проживи, те, що відчуваєш. Пороздумуй в спокої а що власне хвилює, з чим це може бути пов"язано, які думки виникають.
Щодо страхі і боязні- подивись Гаррі Потера в епізоді де вони уявляли страшних боггартів смішними і страх пропадав.
[color=#008040]Зараження емоціями,а також так звані емоційні флеш-моби тисячної аудиторії, і ти як і інші переживаєш щиро, але емоції- твої і стосуються виключно тебе самої .Це своєрідне повернення в дитинство або в підлітковий час. В такі моменти оживає особиста історія,згадуються бажання, очікування, надії, страхи. Такі прояви емоцій завжди спонтанні і коротокочасні і якщо вони припиняються при виключенні телевізора, наприклад- це норма.А от якщо ти ще потім цілу ніч заходишся в риданнях- то це тоді питання що там з нервовою системою робиться?
Довіряти емоціям треба, їх не треба боятись. Вони нам повідомляють важливу інформацію про нас самих. В якомусь сенсі, навіть управляють нами, і це чудово використовують ті, хто створює рекламу, пише книги, робить фільми.
Проживи, те, що відчуваєш. Пороздумуй в спокої а що власне хвилює, з чим це може бути пов"язано, які думки виникають.
Щодо страхі і боязні- подивись Гаррі Потера в епізоді де вони уявляли страшних боггартів смішними і страх пропадав.[/color]
