mari » 23 жовтня 2013, 11:01
Можливо, це лише припущення,
Є можлива ймовірність що її ображали в яслях, так має напругу в садочку,яка насамперед проявляється в поведінці і їжі, а можливо і не ображали, а зараз з"явився страх відділення від мами, тата і сестри і тому вона протестує. Виявляє це так як вміє. Або плачем або істерикою або сумом. На це треба дати дитині дозвіл і можливості показати свої емоції, проявляти їх. Приймати їх, обгворювати їх з нею. Співчувати,і переключати після обговорення увагу. Я бачу що ти розстроєна... тебе розумію... я бачу що ти плачеш..мені так шкода.... Я теж колись ходила в садочок. ... і тато там був...і сестра твоя піде...і бабця ходила...
Є діти які з певних причин включаючи їх характер, не можуть адаптуватись в садку і це їх сильно ламає, і точно не факт,і не оправдання :а як тоді буде в школі, мушу водити- бо не зможе в школу ходити. Так ось це неправда і неправильно, тому якщо дитина більше місяця-півтора регулярних відвідин буде себе далі так поводити як ви писали, подумайте чи їй варто ходити і мучити себе?
Для адаптації успішно йдуть ігри з ляльками яких водять в садочок, в ролі виховательок і дітей. Грайтесь.
Часто дійсно адаптація, привикання і змирення з тим що так мусить бути- розслабляє дитину і вона перестає активно реагувати на нове, незвичне і саме головне- звикає бути сама.
Темнота, забере,боязнь голосних слів чи сварок, покарання- це можливо її відчуття своєї неповноціності, непотрібності , брак безумовної любові.
Любити якщо будеш чемна, якщо спатимеш,якщо їстимеш, ..Боїться бути нелюбленою.
Читаю що ви хвалите і любите. Дуже добре. давайте ще більше!ЩЕ і ще! Ще більше ігр з ітлом, обійм, кувиркань, погойдувань на руках, т.і.
Казки- розповідайте їй казки про її улюблених героїв з схожим на неї ім"ям і зовні, про їх боротьбу з темнотою. і т.і. і звісно гарними завершеннями!!!
Утотожнює себе з вами і хоче робити речі як ви,малює вас першою- ви для неї досі цілий світ!ПРИКЛАД!
Нервується коли її не слухають,........Романівна, можливо десь інколи це про вас? (я принаймні така буваю).
Щодо малюнків і катусу: Складається враження що вона зараз поза межами вашої сім"ї, в малюнку зокрема вона вище усіх і з татом, а ви з дитиною собі окремо- бачите? Або відчуваєте це самі. Особливо кактус: в нього великі колючки(це ймовірно вона так захищається від світу і агресує), але що там найважливіше: він без основи, він якби в повітрі( без сили сім"ї і підтримки).Відчуваєте? бачите? Таке буває коли дитина починає потрохи відділятись від сім"ї, або не чує підтримки.
Звинувачувати себе точно ні в чому не варто, думаю що ви чудові батьки. Раз ви цим турбуєтесь, ти більше хороші батьки.
Чим ще можна помогти ВАМ їй :
- все робіть поступово, ніщо з дітьми не робиться взагалі різко.
Вона ТОЧНО! навчиться з часом бути без вас, і на танцях і в садочку.
-домовляйтесь( сьогодні спробуй побути в садку трішки довше -але я обовязково за тобою прийду. Я точно чекаю тебе за дверима коли танцюєш, я поруч з тобою, я тебе відчуваю..)
-Почитайте Ю, Гіпенрейтер, Б.Драпкіна.
-жалійте, приймайте її відчуття, вони дуже важливі, неможливо виховати дитину егоїстом чи істеричкою люблячи її і приймаючи її.
На це є чудова історія , справжня, від жінки, яка доглядала дівчинку в ізраїльській сім"ї (забирала її зі школи і була з нею вдома поки мама не приходила. Одного разу вчителька в школі сказала що дитина вела себе погано,і вона записала це в щоденнику, та просила передати цю інформацію мамі. Жінка передала це мамі. Коли вона запитала чи мама сваритиме дівчинку за це і щось говоритиме, та відповіла: А навіщо? Ні. Школа- це вже зробила,там місце уроків і покарань, а в нас вдома- місце любові і прийняття . Де ще її любитимуть?
- не виясняйте стосунки між собою в її присутності, ви поки що для неї і до піділіткового віку - Ідеали стосунків.
- не вимагати любові по скайпу до бабусі,тим більше в 3 роки!!!!!!!!!! діти не можуть любити на відстані, когось по той бік екрану, і ніякими речами цього не купиш. Не хоче говорити в той момент- іншим разом поговорить, так і пояснюйте бабусі.
-щоб укріпити її відділення, їй окрім вашої безумовної любові з чоловіком потрібно РИТУАЛИ сімейні, довіра,і т.і..і..!
Я розкажу це в суботу о 12.00 на тренінгу!
В тексті я написала багато раз ймовірно, можливо, тому ще не має таких гуру які б набагато краще за тата з мамою відчували що потрібно їх дитині. Можуть бути лише поради на тут і зараз. Тож я спробувала поділитись тим що знаю, і ділитимусь далі.
Мені б такі знання які є в мене зараз, сильно б пригодились 10 років назад. Тож можливо хоч вам знадобляться.
Успіхів!
Думаю я відповіла на ваші запитання. А там- час покаже.
Можливо, це лише припущення,
Є можлива ймовірність що її ображали в яслях, так має напругу в садочку,яка насамперед проявляється в поведінці і їжі, а можливо і не ображали, а зараз з"явився страх відділення від мами, тата і сестри і тому вона протестує. Виявляє це так як вміє. Або плачем або істерикою або сумом. На це треба дати дитині дозвіл і можливості показати свої емоції, проявляти їх. Приймати їх, обгворювати їх з нею. Співчувати,і переключати після обговорення увагу. Я бачу що ти розстроєна... тебе розумію... я бачу що ти плачеш..мені так шкода.... Я теж колись ходила в садочок. ... і тато там був...і сестра твоя піде...і бабця ходила...
Є діти які з певних причин включаючи їх характер, не можуть адаптуватись в садку і це їх сильно ламає, і точно не факт,і не оправдання :а як тоді буде в школі, мушу водити- бо не зможе в школу ходити. Так ось це неправда і неправильно, тому якщо дитина більше місяця-півтора регулярних відвідин буде себе далі так поводити як ви писали, подумайте чи їй варто ходити і мучити себе?
Для адаптації успішно йдуть ігри з ляльками яких водять в садочок, в ролі виховательок і дітей. Грайтесь.
Часто дійсно адаптація, привикання і змирення з тим що так мусить бути- розслабляє дитину і вона перестає активно реагувати на нове, незвичне і саме головне- звикає бути сама.
Темнота, забере,боязнь голосних слів чи сварок, покарання- це можливо її відчуття своєї неповноціності, непотрібності , брак безумовної любові.
Любити якщо будеш чемна, якщо спатимеш,якщо їстимеш, ..Боїться бути нелюбленою.
Читаю що ви хвалите і любите. Дуже добре. давайте ще більше!ЩЕ і ще! Ще більше ігр з ітлом, обійм, кувиркань, погойдувань на руках, т.і.
Казки- розповідайте їй казки про її улюблених героїв з схожим на неї ім"ям і зовні, про їх боротьбу з темнотою. і т.і. і звісно гарними завершеннями!!!
Утотожнює себе з вами і хоче робити речі як ви,малює вас першою- ви для неї досі цілий світ!ПРИКЛАД!
Нервується коли її не слухають,........Романівна, можливо десь інколи це про вас? (я принаймні така буваю).
Щодо малюнків і катусу: Складається враження що вона зараз поза межами вашої сім"ї, в малюнку зокрема вона вище усіх і з татом, а ви з дитиною собі окремо- бачите? Або відчуваєте це самі. Особливо кактус: в нього великі колючки(це ймовірно вона так захищається від світу і агресує), але що там найважливіше: він без основи, він якби в повітрі( без сили сім"ї і підтримки).Відчуваєте? бачите? Таке буває коли дитина починає потрохи відділятись від сім"ї, або не чує підтримки.
Звинувачувати себе точно ні в чому не варто, думаю що ви чудові батьки. Раз ви цим турбуєтесь, ти більше хороші батьки.
Чим ще можна помогти ВАМ їй :
- все робіть поступово, ніщо з дітьми не робиться взагалі різко.
Вона ТОЧНО! навчиться з часом бути без вас, і на танцях і в садочку.
-домовляйтесь( сьогодні спробуй побути в садку трішки довше -але я обовязково за тобою прийду. Я точно чекаю тебе за дверима коли танцюєш, я поруч з тобою, я тебе відчуваю..)
-Почитайте Ю, Гіпенрейтер, Б.Драпкіна.
-жалійте, приймайте її відчуття, вони дуже важливі, неможливо виховати дитину егоїстом чи істеричкою люблячи її і приймаючи її.
На це є чудова історія , справжня, від жінки, яка доглядала дівчинку в ізраїльській сім"ї (забирала її зі школи і була з нею вдома поки мама не приходила. Одного разу вчителька в школі сказала що дитина вела себе погано,і вона записала це в щоденнику, та просила передати цю інформацію мамі. Жінка передала це мамі. Коли вона запитала чи мама сваритиме дівчинку за це і щось говоритиме, та відповіла: А навіщо? Ні. Школа- це вже зробила,там місце уроків і покарань, а в нас вдома- місце любові і прийняття . Де ще її любитимуть?
- не виясняйте стосунки між собою в її присутності, ви поки що для неї і до піділіткового віку - Ідеали стосунків.
- не вимагати любові по скайпу до бабусі,тим більше в 3 роки!!!!!!!!!! діти не можуть любити на відстані, когось по той бік екрану, і ніякими речами цього не купиш. Не хоче говорити в той момент- іншим разом поговорить, так і пояснюйте бабусі.
-щоб укріпити її відділення, їй окрім вашої безумовної любові з чоловіком потрібно РИТУАЛИ сімейні, довіра,і т.і..і..!
Я розкажу це в суботу о 12.00 на тренінгу!
В тексті я написала багато раз ймовірно, можливо, тому ще не має таких гуру які б набагато краще за тата з мамою відчували що потрібно їх дитині. Можуть бути лише поради на тут і зараз. Тож я спробувала поділитись тим що знаю, і ділитимусь далі.
Мені б такі знання які є в мене зараз, сильно б пригодились 10 років назад. Тож можливо хоч вам знадобляться.
Успіхів!
Думаю я відповіла на ваші запитання. А там- час покаже.
