Псіхея » 13 вересня 2010, 23:18
Olenka написав:Ось, чую час від часу такі визначення. А що то воно таке, хотілося би взнати.
Про кризу 1 року сказала дівчина одна, що коли дитина вже багато може, але ще багато чого не може зробити, через то нервується.
Може якісь статті в інтернеті є корисні про то?
Мене, в більшості, цікавить як розпізнати і що робити.
Зараз дійсьно на слуху багато психологічних термінів, а слово криза впевнено і твердо увійшло до нашого лексикону. Та не кожна криза є такою страшною як звучить саме слово.
В інтернеті дуже багато інформації про ці, та і інші кризові періоди які переживає дитина в процесі дорослішання.
І першою є саме криза 1-го року. Вона не є гострою, тому часто проходить непоміченою батьками і нічого особливого робити з нею непотрібно. Дитина починає оволодівати мовою, вона багато розуміє, але мало ще може сказати, тому коли її не розуміють може виявити своє незадоволення лише за допомогою емоцій. Діти можуть тупати ніжками і кричати, але швидко заспокоюються отримуючи бажане.
Що з цим робити? Допомогати дитині оволодівати мовою. Називайте чітко предмети. Уникайте сюсюкання. Розвивайте дрібну моторику.
Криза трьох років більш помітна і часто може дивувати батьків своїм настанням. Психолог Виготський виділив такі 7 симптомів її настання:
1. Негативізм - прагнення постійно суперечити дорослим.
2. Упертість - прагнення відстояти свою вимогу.
3. Норовистість - бунт проти старих норм і правил.
4. Свавілля - наше улюблене - "Я сам!"
5. Протест, бунт - постійний стан війни, як з собою, так і з оточуючими.
6. Знецінення - норм поведінки, вашого авторитету і т.п.
7. Деспотизм - намагається підпорядкувати собі все і вся його оточує.
Отже, якщо ні з того ні з сього ваша дитина змінилася, перестала вас слухати, почала виявляти самостійність, якої раніше ви не помічали - настала чергова криза.
Що робити? Знову ж не все так страшо. Памятайте про єдність вимог до дитини зі сторони батьків, бабусів і дідусів, давайте дитині можливість робити вибір і приймати рішення (просте запитання ти будеш їсти суп чи кашу, може повернути дитині апетит), дайте їй можливість бути самостійною.
В цей вік діти хочуть самі одягатися, самі складати свої іграшки, самі помити посуд...Звичайно вони ще незградні, повільні і ви це можете зробити швидше і якісніше, але зупиніться на хвилинку і подумайте, що для вас важливіше - набуття дитиною досвіду чи виконання за неї всього що потрібно вам.
Дитина в три роки навчиться одягатися і до 5-ти років буде робити це швидко і вправно, а якщо ви не дозволите їй навчитися цього в цей період то ризикуєте що довго зашнуровувати їй шнурівки.
Також памятайте що терміни та прояви криз є досить умовними, вони можуть починатися раніше чи пізніше, протікати яскраво чи більш плавно.
А якщо ви будете позитивно налаштовані та віритимете в свої сили та унікальність вашої дитини то всі кризи для вас пройдуть непоміченеими, просто як етапит дорослішання ваших дорогоцінних дітей.[quote="Olenka"]Ось, чую час від часу такі визначення. А що то воно таке, хотілося би взнати.
Про кризу 1 року сказала дівчина одна, що коли дитина вже багато може, але ще багато чого не може зробити, через то нервується. :dash:
Може якісь статті в інтернеті є корисні про то?
Мене, в більшості, цікавить як розпізнати і що робити.[/quote]
[color=#008040]Зараз дійсьно на слуху багато психологічних термінів, а слово криза впевнено і твердо увійшло до нашого лексикону. Та не кожна криза є такою страшною як звучить саме слово.
В інтернеті дуже багато інформації про ці, та і інші кризові періоди які переживає дитина в процесі дорослішання.
І першою є саме криза 1-го року. Вона не є гострою, тому часто проходить непоміченою батьками і нічого особливого робити з нею непотрібно. Дитина починає оволодівати мовою, вона багато розуміє, але мало ще може сказати, тому коли її не розуміють може виявити своє незадоволення лише за допомогою емоцій. Діти можуть тупати ніжками і кричати, але швидко заспокоюються отримуючи бажане.
Що з цим робити? Допомогати дитині оволодівати мовою. Називайте чітко предмети. Уникайте сюсюкання. Розвивайте дрібну моторику.
Криза трьох років більш помітна і часто може дивувати батьків своїм настанням. Психолог Виготський виділив такі 7 симптомів її настання:
1. Негативізм - прагнення постійно суперечити дорослим.
2. Упертість - прагнення відстояти свою вимогу.
3. Норовистість - бунт проти старих норм і правил.
4. Свавілля - наше улюблене - "Я сам!"
5. Протест, бунт - постійний стан війни, як з собою, так і з оточуючими.
6. Знецінення - норм поведінки, вашого авторитету і т.п.
7. Деспотизм - намагається підпорядкувати собі все і вся його оточує.
Отже, якщо ні з того ні з сього ваша дитина змінилася, перестала вас слухати, почала виявляти самостійність, якої раніше ви не помічали - настала чергова криза.
Що робити? Знову ж не все так страшо. Памятайте про єдність вимог до дитини зі сторони батьків, бабусів і дідусів, давайте дитині можливість робити вибір і приймати рішення (просте запитання ти будеш їсти суп чи кашу, може повернути дитині апетит), дайте їй можливість бути самостійною.
В цей вік діти хочуть самі одягатися, самі складати свої іграшки, самі помити посуд...Звичайно вони ще незградні, повільні і ви це можете зробити швидше і якісніше, але зупиніться на хвилинку і подумайте, що для вас важливіше - набуття дитиною досвіду чи виконання за неї всього що потрібно вам.
Дитина в три роки навчиться одягатися і до 5-ти років буде робити це швидко і вправно, а якщо ви не дозволите їй навчитися цього в цей період то ризикуєте що довго зашнуровувати їй шнурівки.
Також памятайте що терміни та прояви криз є досить умовними, вони можуть починатися раніше чи пізніше, протікати яскраво чи більш плавно.
А якщо ви будете позитивно налаштовані та віритимете в свої сили та унікальність вашої дитини то всі кризи для вас пройдуть непоміченеими, просто як етапит дорослішання ваших дорогоцінних дітей.[/color]
