Ми розділили ці події. Розписалися в четвер, не урочисто, в маленькому колі рідних/друзів і пішли собі відпочивати, а ввечері дівич-вечір і т.д)))) Цей дкнь реально запам'ятався, бо не було гонки, ми були виспані, разом прокинулися, разом одяглися, разом вийшли з хати - потім цілий день дуркували (на атракціонах в гідропарку каталися). В суботу брали шлюб і робили саму забаву - ото важкий день був для нас обох - добу на ногах, я до перегляду фото з того дян, мало що пам'ятаю - хіба поїздку за місто на фотосесію, бо потім калейдоскоп - привітання, усмішки, тоски, гірко, танці, столи, кожному увагу приділити... Навіть не пам'ятаю перший танець - як у ві сні все було. Відходили 2 дні)

І в нас все пролетіло в один день, бігали туди-сюди, але чоловік дуже хотів урочистої розписки.

у нас все було в один день: і розписка, і шлюб, і маленьке сімейне свято, бо гучної забави не робили. Нас так то все влаштовувало, не хотілось розтягувати ті церемонії на тижні :yes:

[quote]розписка не має значення, бо це тупу папірець який можна розіврвати і ще сорок разів поставити штам в паспорті і це значення немає. [/quote]
здається тут написано інакше, або я вже геть заплуталася :confused:
саме ця фраза на мій погляд спровокувала купу "всього"

просто якщо немає значення і тупо розірвати - то для чого за тим штампом взагалі йти?

але то таке. я зрозуміла позицію.

Люди, я висловила думку, що сама реєстрація для мене не є урочистістю, а ви приписали купу всього. Я штамп ставила, але для мене це не було урочистим і з забавами. Я не кажу, що мене нервує, чи вважаю я це непотребом. Це шлюб, але державний і все.

[quote]але для документації в майбутньому так потрібно[/quote]
не потрібно
всього лиш потрібно буде мати кілька іншіх додаткових документів (замість одного). а загалом не потрібно

при ставленні до цивільного шлюбу як до не потребу, думаю не проблема мати і предявляти кілька документів замість одного ;)
а статус матері одиначки автоматично, за відстуності штампу в паспорті, ніхто не дає. продиктували б відомості про батька, батько б підтвердив - та й по всьому
чи боялися що не підтвердить, що переживали за "одиначку"?

[quote="олята"]це не є мій принцип, і не пє вона мені настою....я не кажу, щом ене трясе він них...просто сам штамп для мене не важливий, але для документації в майбутньому так потрібно. і все. я особисто не свткую дату штампу, а шлюб так. і ще моя думка......
а на віру, для мене це сожительство...
з цим також можна непогоджуватися....але так я думаю.[/quote]
а якщо люди не брали шлюб, а штамп в паспорті є, то це як? теж сожительство чи повноцінна сім'я по твоєму?

це не є мій принцип, і не пє вона мені настою....я не кажу, щом ене трясе він них...просто сам штамп для мене не важливий, але для документації в майбутньому так потрібно. і все. я особисто не свткую дату штампу, а шлюб так. і ще моя думка......
а на віру, для мене це сожительство...
з цим також можна непогоджуватися....але так я думаю.

я штамп ставлю, бо щоб докумненти були впорядку, бо беру прізвище чоловіка, бо по документах не хочу іти мати одиночка. якби державний і церковний в державі були рівноцінні, то я б в закс не йшла

та навіть "жити на віру" за законом рівноцінно розпису (відповідно шлюбу теж)
тому я не дуже зрозуміла про нормальне законодавство :confused:
у нас начебто теж нормальне

а якщо вже так не поважаєте розписку - то нашо тії штампи в паспорт ставити, аби було :dash:

от я не розумію шлюбу "аби було", "що люди скажуть", "традиції" - тому його не брала
якби ж я так критично ставилася до розиписки, як ви, олята, - я б ніколи не пішла до тієї баби з бамбетою
нашо воно мені настрий собі псувати, принципам зраджувати, все рівно нічо ж той штампик "не рішає"

а чого ви ходили, як вам це не потрібно і за законом жити без розписки протягом хоча б кількох років, все рівно прирівнюється до подружнього життя?