Лікар не Бог, але роботу свою має виконувати ідеально, тому що працює із людським життям!
Вагітність була зразковою, аналізи в нормі, ні токсикозу, набряку ніг, тонусу і т.п.,одним словом почувалася прекрасно і була щасливою. Води відійшли над ранком, чисті як вода, що я не одразу второпала. Переймів чи якогось іншого болю не було. Подзвонила лікарці (наперед домовилася), сказала приходити, поки вона ще на зміні. І тут я зробила велику помилку, що послухала. Тому що, щоб не чекати, вкололи стимуляцію, так як переймів ще не було і я за 1,5 години народила. Пам'ятаю, все було дуже швидко. Декілька потужних перейм, тоді потуги.
В результаті внутрішні та зовнішні шви, сказали місяць не сідати. І найбільш печальніше - придушена дитина.
Я не насолодилася материнством сповна, тому що займалася тільки лікуванням, масажами, хвилювалася, чи буде повноцінною. За матеріальну сторону і не згадую.
Але ми виграли! І тепер я просто живу і чую слово мама по 100 разів на день і це для мене велике щастя.
Але при нашій медицині ще довго не зможу наважитись на ще одну дитинку.
Ось так, трішки легше стало на душі.