Радмила » 10 вересня 2014, 21:28
Перебування дітей з РДА в загальноосвітніх закладах стало можливим з завдяки затвердженню Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів ” на період до 2020 року.
Соціальна інтеграція дитини з РДА у школу означає створення такого середовища, де діти з особливими освітніми потребами могли б вчитись, гратись і просто перебувати поруч із звичайними дітьми. При цьому важливо забезпечити максимальний розвиток потенціалу дитини з аутизмом. Повинні бути задіяні всі типи освітньої діяльності. Ці завдання повинні покладатися на систему психологічної-педагогічної допомоги, яка базується на:
- продуманій організації шкільного життя дітей;
- підтримці вчителя;
- індивідуальній роботі, що стимулює соціальний, емоційний та особистий розвиток дітей;
- координації взаємодії батьків з педагогами;
- в допомозі однокласників в прийнятті «особливої» дитини .
Вчителю важливо усвідомлювати, як можуть проявитись особливості поведінки дитини з РДА в школі, зокрема:
- дитина може поводити себе не відповідно до свого віку, тобто їй складно сидіти за партою визначений час, вона може вставати, ходити по класу під час уроку, гратись в щось своє або сидіти під партою;
- дитина може не звертати увагу на вербальне звернення вчителя, може не виконувати інструкції, так наче на чути та не бачити його;
- моментами дитина може «випадати» з контексту уроку і занурюватись у свої думки, хоча це не зовсім так, бо як правило дитина сприймає те, що відбувається навколо, але не завжди може сконцентруватись і відреагувати. В таких випадках вчитель повинен стимулювати дитину до відповідної діяльності;
- можливий активний протест дитини при зміні встановленого порядку, зокрема при заміні одного уроку іншим, чи виконанням завдань, які йдуть не у визначеному порядку;
- дитина може виконувати стереотипні рухи та дії, проявляти невмотивований плач чи сміх, агресію чи самоагресію, внаслідок перезбудження чи перевантаження;
- дитина може бути надміру чутлива чи бридлива, як щодо роботи з певними матеріалами на уроках праці, так і до відвідувань столової та туалету. Тому педагог повинен проявити максимальну тактовність у цих питаннях, та знаходити адекватну заміну неприйнятному, що упередить зриви та прояви страху, негативізму.
Отже, вчителю важливо дозувати навантаження на дитину аутиста, та разом з психологом аналізувати проблеми, що виникають, щоб зрозуміти що саме спонукало дитину до тієї чи іншої небажаної поведінки.
Дитина з РДА легше адаптується до шкільного процесу за умови сприятливої і спокійної атмосфери в класі. Основні зриви в поведінці в дітей з РДА виникають на фоні загальної напруженості, конфліктів вчителів з іншими учнями. Дуже важлива також симпатія та довіра до вчителя. Дитина з РДА потребує емоційного контакту. І саме відносини з вчителем є для цих дітей стимулом не лише до навчання, але й в емоційному та соціальному розвитку.
Діти з РДА потребують чіткої і детальної розробленої організації шкільного життя як на уроці так і на перерві. Така чітка організація дозволяє дитині з аутизмом усвідомити порядок того, що відбувається і дозволяє створити свій стереотип уроку, що дає їй відчуття стабільності і впевненості. Несподіване порушення порядку для дитини з РДА є некомфортним і навіть стресовим фактором. В той же час встановлений порядок необхідно ускладнювати, розвивати, вводити більше варіацій, що дозволить стати дитині більш гнучкою .
Важливо також щоб була організована і перерва. Можлива на перерві присутність когось із близьких людей, які могли б коментувати те, що відбувається, пояснювати правила гри , в яку грають діти, та допомогли б долучатись до спільної діяльності з іншими дітьми. Також помічник чи близька людина повинні допомогти дитині аутисту сформувати побутові та організаційні навики - користуватись туалетом, переодягатись на фізкультуру, підготуватись до уроку, купувати в столові сік чи їжу.
Дуже важливо для педагога дати дитині досвід успішності в навчанні, що сприятиме формуванню адекватної самооцінки дитини з РДА та упередить проблеми з небажанням вчитися. Діти аутисти дуже болюче переносять свої невдачі, тому вчитель повинен згладжувати ці неприємні враження. При цьому варто не втішати чи заспокоювати дитину, а характеризувати процес навчання з позитивної сторони, знаходити нові успіхи та досягнення. Це буде стимулювати робити дитину нові зусилля . Необхідно навчити аутиста вибудовувати перспективу в нарощуванні складності завдань та конструктивно сприймати труднощі, що виникають, як робочі моменти в успішному просуванні до результату .
У навчанні дитини з РДА може виникнути цілий комплекс проблем. В першу чергу це моторні та мовні.
Моторна незграбність може виникати завдяки:
- недостатньому розвитку тонкої моторики при навчанні письма;
- складністю орієнтації на листку паперу;
- неправильній постановці руки при письмі, а також надмірному чи недостатньому натиску на ручку під час письма;
- при відтворені елементів букви, складністю написати цілу букву.
Тому при організації навчання письму педагог має пам’ятати, що на отримання цього навику у дитини з РДА може бути потрібно більше часу чим у інших дітей. Необхідна індивідуальна дозована допомога .
Крім цього у дитини з РДА є порушення координації:
- дитина може бігти і натикатись на певні предмети;
- в неї постійно падають речі;
- складно йти по сходах, така дитина повільно пересувається , вчепившись у перила;
- на фізкультурі складно повторювати деякі вправи;
- дитина може не помічати інших дітей, наступаючи їм на ноги, чи на їх речі, наприклад взуття, портфелі;
- дитині складно акуратно скласти речі у портфель, що часто приводить до їх пошкодження.
У мовленні учень з РДА має такі проблеми:
- навіть маючи великий запас слів, дитина з РДА може мати труднощі в складанні розгорнутої відповіді. Тому на початку навчання вчитель може допомогти дитині надаючи готові кліше: в якому порядку і про що треба розповідати.
- труднощі виникають у дітей аутистів з побудовою діалогу;
- труднощі з темпом, ритмом , інтонацією;
- здатність дитини з РДА розуміти звернену мову може бути теж порушеною, тому вчитель повинен новий матеріал подавати коротко і ясно, використовувати прості інструкції до дії, при звертанні до дитини аутиста, і розвернуті при звертанні до інших учнів [7].
Допомогти освоїти навики діалогу та вирівняти мовлення це завдання для шкільного логопеда.
Вчителю варто пам’ятати, що дитина з РДА навіть засвоюючи програму, має значні труднощі з перенесенням навиків в іншу ситуацію, та не може вільно використовувати отриманні вміння. Часто вивчене відтворюється стереотипно, механічно без осмислення матеріалу, виникають труднощі у сприйнятті контексту. Сильними сторонами дитини з аутизмом є тяжіння до виробленого порядку, старанність, направленість на навчання, хороша пам’ять, можливі вибіркові інтелектуальні інтереси. Зокрема у цих дітей зустрічаються яскраво виражені здібності до математики, музики, малювання або мов. Цілеспрямована робота може допомогти дитині просунутись навіть у складних для неї напрямках .
Неефективним може бути і організація змагань в класі: хто скоріше зробить завдання тощо. У такому випадку нагороди повинні отримати всі, що дозволить уникнути поведінкового зриву дитини з РДА, за несправедливе з її точки зору ненагородження як самої дитини так і когось із учасників.
Дитині аутисту складно налагоджувати контакти з однолітками. Часто вони зводяться до біганини, і перебуванні поруч, а не в повноцінному контакті. Однокласники часто не в змозі зрозуміти «дивну» дитину. Вчитель повинен заохочувати дітей для допомоги дитині з РДА, віддаючи її під опіку до спокійних старанних учнів та залучати дитину в колективні ігри, попередньо індивідуально пояснивши її правила гри.
Контакт вчителя і батьків повинен бути спрямований на вироблення спільної стратегії, щодо допомоги дитині аутисту. Часто діти з РДА, яким тяжко виконати всі завдання в класі, чудово справляються з цими завданнями вдома. Тому батьки повинні розповідати це вчителю, щоб він знав, що його праця має результати та міг більш реально оцінити можливості дитини.
Роль шкільного психолога є не менш важливою в процесі інтеграції дитини з РДА в загальноосвітнє середовище. Психолог повинен допомогти такій дитині в розвитку уявлення про себе і оточуючих, в розумінні інших людей, в оволодінні навиками комунікації та взаємодії, набуттю соціальних навиків в процесі шкільного життя, що сприятиме найкращому засвоєнню і розумінню цих навиків , в подолані побутової непристосованості і соціальної наївності.
Підсумовуючи все вище сказане можна стверджувати, що основні зусилля по інтеграції дитини з РДА в загальноосвітнє середовище повинні бути направленні на допомогу в організації навчання та побуту в школі цієї дитини, налагодженні стосунків в класному колективі, координацію взаємодії вчителя з батьками дитини аутиста.
Перебування дітей з РДА в загальноосвітніх закладах стало можливим з завдяки затвердженню Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів ” на період до 2020 року.
Соціальна інтеграція дитини з РДА у школу означає створення такого середовища, де діти з особливими освітніми потребами могли б вчитись, гратись і просто перебувати поруч із звичайними дітьми. При цьому важливо забезпечити максимальний розвиток потенціалу дитини з аутизмом. Повинні бути задіяні всі типи освітньої діяльності. Ці завдання повинні покладатися на систему психологічної-педагогічної допомоги, яка базується на:
- продуманій організації шкільного життя дітей;
- підтримці вчителя;
- індивідуальній роботі, що стимулює соціальний, емоційний та особистий розвиток дітей;
- координації взаємодії батьків з педагогами;
- в допомозі однокласників в прийнятті «особливої» дитини .
Вчителю важливо усвідомлювати, як можуть проявитись особливості поведінки дитини з РДА в школі, зокрема:
- дитина може поводити себе не відповідно до свого віку, тобто їй складно сидіти за партою визначений час, вона може вставати, ходити по класу під час уроку, гратись в щось своє або сидіти під партою;
- дитина може не звертати увагу на вербальне звернення вчителя, може не виконувати інструкції, так наче на чути та не бачити його;
- моментами дитина може «випадати» з контексту уроку і занурюватись у свої думки, хоча це не зовсім так, бо як правило дитина сприймає те, що відбувається навколо, але не завжди може сконцентруватись і відреагувати. В таких випадках вчитель повинен стимулювати дитину до відповідної діяльності;
- можливий активний протест дитини при зміні встановленого порядку, зокрема при заміні одного уроку іншим, чи виконанням завдань, які йдуть не у визначеному порядку;
- дитина може виконувати стереотипні рухи та дії, проявляти невмотивований плач чи сміх, агресію чи самоагресію, внаслідок перезбудження чи перевантаження;
- дитина може бути надміру чутлива чи бридлива, як щодо роботи з певними матеріалами на уроках праці, так і до відвідувань столової та туалету. Тому педагог повинен проявити максимальну тактовність у цих питаннях, та знаходити адекватну заміну неприйнятному, що упередить зриви та прояви страху, негативізму.
Отже, вчителю важливо дозувати навантаження на дитину аутиста, та разом з психологом аналізувати проблеми, що виникають, щоб зрозуміти що саме спонукало дитину до тієї чи іншої небажаної поведінки.
Дитина з РДА легше адаптується до шкільного процесу за умови сприятливої і спокійної атмосфери в класі. Основні зриви в поведінці в дітей з РДА виникають на фоні загальної напруженості, конфліктів вчителів з іншими учнями. Дуже важлива також симпатія та довіра до вчителя. Дитина з РДА потребує емоційного контакту. І саме відносини з вчителем є для цих дітей стимулом не лише до навчання, але й в емоційному та соціальному розвитку.
Діти з РДА потребують чіткої і детальної розробленої організації шкільного життя як на уроці так і на перерві. Така чітка організація дозволяє дитині з аутизмом усвідомити порядок того, що відбувається і дозволяє створити свій стереотип уроку, що дає їй відчуття стабільності і впевненості. Несподіване порушення порядку для дитини з РДА є некомфортним і навіть стресовим фактором. В той же час встановлений порядок необхідно ускладнювати, розвивати, вводити більше варіацій, що дозволить стати дитині більш гнучкою .
Важливо також щоб була організована і перерва. Можлива на перерві присутність когось із близьких людей, які могли б коментувати те, що відбувається, пояснювати правила гри , в яку грають діти, та допомогли б долучатись до спільної діяльності з іншими дітьми. Також помічник чи близька людина повинні допомогти дитині аутисту сформувати побутові та організаційні навики - користуватись туалетом, переодягатись на фізкультуру, підготуватись до уроку, купувати в столові сік чи їжу.
Дуже важливо для педагога дати дитині досвід успішності в навчанні, що сприятиме формуванню адекватної самооцінки дитини з РДА та упередить проблеми з небажанням вчитися. Діти аутисти дуже болюче переносять свої невдачі, тому вчитель повинен згладжувати ці неприємні враження. При цьому варто не втішати чи заспокоювати дитину, а характеризувати процес навчання з позитивної сторони, знаходити нові успіхи та досягнення. Це буде стимулювати робити дитину нові зусилля . Необхідно навчити аутиста вибудовувати перспективу в нарощуванні складності завдань та конструктивно сприймати труднощі, що виникають, як робочі моменти в успішному просуванні до результату .
У навчанні дитини з РДА може виникнути цілий комплекс проблем. В першу чергу це моторні та мовні.
Моторна незграбність може виникати завдяки:
- недостатньому розвитку тонкої моторики при навчанні письма;
- складністю орієнтації на листку паперу;
- неправильній постановці руки при письмі, а також надмірному чи недостатньому натиску на ручку під час письма;
- при відтворені елементів букви, складністю написати цілу букву.
Тому при організації навчання письму педагог має пам’ятати, що на отримання цього навику у дитини з РДА може бути потрібно більше часу чим у інших дітей. Необхідна індивідуальна дозована допомога .
Крім цього у дитини з РДА є порушення координації:
- дитина може бігти і натикатись на певні предмети;
- в неї постійно падають речі;
- складно йти по сходах, така дитина повільно пересувається , вчепившись у перила;
- на фізкультурі складно повторювати деякі вправи;
- дитина може не помічати інших дітей, наступаючи їм на ноги, чи на їх речі, наприклад взуття, портфелі;
- дитині складно акуратно скласти речі у портфель, що часто приводить до їх пошкодження.
У мовленні учень з РДА має такі проблеми:
- навіть маючи великий запас слів, дитина з РДА може мати труднощі в складанні розгорнутої відповіді. Тому на початку навчання вчитель може допомогти дитині надаючи готові кліше: в якому порядку і про що треба розповідати.
- труднощі виникають у дітей аутистів з побудовою діалогу;
- труднощі з темпом, ритмом , інтонацією;
- здатність дитини з РДА розуміти звернену мову може бути теж порушеною, тому вчитель повинен новий матеріал подавати коротко і ясно, використовувати прості інструкції до дії, при звертанні до дитини аутиста, і розвернуті при звертанні до інших учнів [7].
Допомогти освоїти навики діалогу та вирівняти мовлення це завдання для шкільного логопеда.
Вчителю варто пам’ятати, що дитина з РДА навіть засвоюючи програму, має значні труднощі з перенесенням навиків в іншу ситуацію, та не може вільно використовувати отриманні вміння. Часто вивчене відтворюється стереотипно, механічно без осмислення матеріалу, виникають труднощі у сприйнятті контексту. Сильними сторонами дитини з аутизмом є тяжіння до виробленого порядку, старанність, направленість на навчання, хороша пам’ять, можливі вибіркові інтелектуальні інтереси. Зокрема у цих дітей зустрічаються яскраво виражені здібності до математики, музики, малювання або мов. Цілеспрямована робота може допомогти дитині просунутись навіть у складних для неї напрямках .
Неефективним може бути і організація змагань в класі: хто скоріше зробить завдання тощо. У такому випадку нагороди повинні отримати всі, що дозволить уникнути поведінкового зриву дитини з РДА, за несправедливе з її точки зору ненагородження як самої дитини так і когось із учасників.
Дитині аутисту складно налагоджувати контакти з однолітками. Часто вони зводяться до біганини, і перебуванні поруч, а не в повноцінному контакті. Однокласники часто не в змозі зрозуміти «дивну» дитину. Вчитель повинен заохочувати дітей для допомоги дитині з РДА, віддаючи її під опіку до спокійних старанних учнів та залучати дитину в колективні ігри, попередньо індивідуально пояснивши її правила гри.
Контакт вчителя і батьків повинен бути спрямований на вироблення спільної стратегії, щодо допомоги дитині аутисту. Часто діти з РДА, яким тяжко виконати всі завдання в класі, чудово справляються з цими завданнями вдома. Тому батьки повинні розповідати це вчителю, щоб він знав, що його праця має результати та міг більш реально оцінити можливості дитини.
Роль шкільного психолога є не менш важливою в процесі інтеграції дитини з РДА в загальноосвітнє середовище. Психолог повинен допомогти такій дитині в розвитку уявлення про себе і оточуючих, в розумінні інших людей, в оволодінні навиками комунікації та взаємодії, набуттю соціальних навиків в процесі шкільного життя, що сприятиме найкращому засвоєнню і розумінню цих навиків , в подолані побутової непристосованості і соціальної наївності.
Підсумовуючи все вище сказане можна стверджувати, що основні зусилля по інтеграції дитини з РДА в загальноосвітнє середовище повинні бути направленні на допомогу в організації навчання та побуту в школі цієї дитини, налагодженні стосунків в класному колективі, координацію взаємодії вчителя з батьками дитини аутиста.
