eney » 05 вересня 2017, 09:59
Сиджу, читаю , розмірковую... ми дивимось на свято першого дзвоника з висоти пережитих нами колись, мені вони були ой які нудні, довгі, вимотуючі... напевно тому в мене стійка неприязнь до такого роду збіговиськ. Але от моє мале стояло першу половину дзвоника з розкритим ротом і уважно дивилось, на промовах директора і священника змився на задні ряди поговорити про своє. Далі був перший урок, то навіть більше було: а чи скучили ви один зав одним, а ну стали обнялись, посміялись... допобачення.
В цілому не напряжно і йому навіть сподобалось, нила найбільше я

потім поїхали купили конструктор с серії технік, прогулялись в парку, зайшли до бабусь, вечері приїхала хресна з двоюрідною сестричкою, малі грали в боулінг, малювали, робили з конструктора архітектурні шедеври.
Сиджу, читаю , розмірковую... ми дивимось на свято першого дзвоника з висоти пережитих нами колись, мені вони були ой які нудні, довгі, вимотуючі... напевно тому в мене стійка неприязнь до такого роду збіговиськ. Але от моє мале стояло першу половину дзвоника з розкритим ротом і уважно дивилось, на промовах директора і священника змився на задні ряди поговорити про своє. Далі був перший урок, то навіть більше було: а чи скучили ви один зав одним, а ну стали обнялись, посміялись... допобачення.
В цілому не напряжно і йому навіть сподобалось, нила найбільше я :ha: потім поїхали купили конструктор с серії технік, прогулялись в парку, зайшли до бабусь, вечері приїхала хресна з двоюрідною сестричкою, малі грали в боулінг, малювали, робили з конструктора архітектурні шедеври.