Отаке дивлюсь зараз - Інпектор Фреймут в школах - сумно...
[i]Прихований текст[/i]

дякую за статтю :rose:

Ходжу на екскурсії з школи і в ляльковому була разів 4 і в перемозі ось недавно була в ТНЕУ. Скажу по чесному що після екскурсій я відходжу пів дня, бо голова дуже болить і так їх є багато, але щоб полекшити собі роботу і більш припильнувати дітей то просять щоб прийшли батьки. Минулого разу в паралельному класі було 5 батьків а з нашого я одна... класний керівник і вчитель з групи продовженного дня. Так мене діти повністю слухають, розуміють і я до них ставлюся як до своїх дітей але не сюсюкаю а чітко кажу куди йдемо а якщо не встигаємо і треба добігти то дуже їх прошу що треба швиденько і які вони молодці. Коли переходимо дорогу я виходжу на середину і руками затримую машини а словами прошу щоб переходили швиденько.І ото мене все ставлять по середині то я так набігаюся з початку і в кінець що нічого вже не хочу. в нас вчителька з продовженного дуже флегматик..тому треба бігати і просити дітей йти рівненько мені. Діти відчувають любов і коли ти до них з повагою , найбільше що я можу дозволити то сказати чудо ти горохове, ми з ними завжди мирно співпрацюємо :wink:
І наша класна теж за дуже строга, і отаке шарпання то не вихід і не показовий момент. От чогось з вчителем це асоціації любові, вихованості, толерантності, розуміння, терпіння, підтримки....чогось на жаль таке не все є.

недавно в центрі бачила дитячу екскурсію, напевне з лялькового поверталися :crazy: діти то крутіверті, а як їх багато то :crazy: короч ще те випробовування для вчителів. але все має мати межі. хлопці дурачилися трохи - як на мене не сильно - так, не йшли рівненько, штовхалися, сміялися - але по тротуару, людей оминали. але на слова вчительки "йти мовчки і рівненько" явно не зважали. тоді вона підходить до одного, який взагалі нікого не чіпав, вхопила за куртку і почала трусити з словами - хочете шоб і вас так вгамувала? це було зверненняф до тих хто бешкетував :crazy:
я вже думала йти шось казати, але підійшла інша вчителька і ту заспокоїла, і дітей вгамувала :crazy:

Переписала собі авторів рекомендованих книг, може попаду в книгарні на кого. Дякую за статтю. :rose:

натрапила мені на очі така стаття - Почему ваши дети плохо учатся
[i]Прихований текст[/i]
Трохи довга і зарозумна, але правда є

В школі 1 психолог. Реально це мало. Уявіть собі , що щоб провести 1 діагностичну методику з одним класом потрібно 1 урок. Для повноцйіного обстеження треба зробити щонайменше 5. Потім все це треба порахувати, якщо методика серйозна, це не одна година йде. Заповнити купу паперів. А потім ще провести корекційну роботу. Для цього треба написати корекційну програму, розробити заняття. І звичайно що воно повннно бути неодне. При чому у психолога не має окремо урока для такої роботи. Щоб працювати з учнями потрібно йти і просити урок в когось з вчителів, щоб дали той час. Бо після уроків діти не хочуть, та і зрозуміло , чого їм йти ще на один урок, що непердбачений розкладом. Воно б дуже не зашкодило, щоб кожного в тижня в кожному класі був 1 урок психології. Але не в плані психології як науки, а в плані дослідження корекції проблем конкретного класу. А так реально психолог має: провести групові заняття з класами, індивідуальні з учнями, з батьками учнів, відвілати батьківські збори, надати консультацію вчителю, провести заняття в підготовчій школі, а також із батьками дошкільнят, ще повидавити якісь брошурки-пам'ятки, бо такі є вимоги. І в результаті він просто фізично не встигає обійти всі класи. Тому працює там де є найбільше проблем. А якби заняття були регулярні починаючи з молодшої школи, то багатьох проблем у підлітковому віці можна було б уникнути, або пом'якшити їх перебіг.

В мене в садочку була виховатилька яка якщо дитина не хотіла спати то заставляла накриватись з головою і так лежати під одіялом. Я досих пір памятаю як задушливо було так лежати і старалася зробити собі хоч невеличку шпаринку що б попадало свіже повітря. А ще якщо хтось впісявся (правда теке було дуже рідко, але траплялось) ставила на підвіконік без трусиків і дитина так деякий час стояла. Напевно для того що б інші дітки дивились і такого не робили, чи що б завстидати ту дитину. Я вже не памятаю чи ми розказували про це батькам чи ні, напевно хтось та й розказував. Але в нас містечко невелике, всі всіх знають, і всі ніколи не мають часу. Тому ніхто з батьків і не звертав на це увагу. Але таке ставляння дуже принижувало дитину.

До речі, про психічно-хворих вчителів, таки правда. В моїй школі працювала така одна вчителька. Вона в мене не вела, але відома була на всю школу. Учні з неї хіхікали, вчителі теж підсміювались, всі вважали її дивною. І тим не менше вона викладала. Але потім таки з"ясувалось, що вона була психічно нездорова, і то дуже серйозно. Так що потім мусила лежати в психлікарні. Здається, мала шизофренію. Так що вона була не лише дивною, але й потенційно небезпечною.

[b]Радмила[/b] щодо п"ятого. Може старші вчителі і не в курсі альтернативних методик, але молодих в педагогічних закладах таки навчають різноманітним методикам. Тобто в теорії вони повинні це знати, але напевно просто не мають бажання викладатися на повну. Зі всім іншим згідна.
Я от сама закінчила педагогічний. З тих, кого я знаю, хто зі мною вчився, то дуже мало хто пішов у школи, і, не хотіла б нікого образити, але чомусь пішли далеко не найкращі студенти, на жаль. Маю на увазі суто по знаннях не найкращі.

[quote="TYulia"]В нас на форумі є досить багато з педогогічною освітою. От ви самі знаєте обидві сторони - вчителі і мами, то яке вирішення такої проблеми ви бачите? І як це все реально втілити в життя всім на користь?[/quote]

Не потрібно вгадувати велосипед. В світі вже давно все придумано. Тільки бери та й запозичуй. От наприклад, знайома розповідала, яка живе в Канаді. Її син школяр. В них там така система з порушеннями. Якщо дитина веде себе якось не так, тобто заважає вчителю проводити урок, вчителя ця проблема ніяк не стосується. Він натискає певну кнопочку, після чого по нечемну дитину приходять інші люди, психологи, які забирають його в спеціальну кімнату. А вчитель собі продовжує свою роботу - проводить урок. А дитину забирають в спеціальний кабінет, де її ніхто не сварить і не відчитує, а лише задають питання. Чому ти сюди потрапив? Що такого ти робив? Чому ти це зробив? Що тебе до цього спонукало? Чи обов"язково було тобі це робити? Чи міг ти цього не робити? Як би ти міг попередити цю ситуацію, щоб такого не сталось? Що ти будеш робити в майбутньому, щоб такого не було? І таке інше. Тобто дитині задають купу питань, на які вона повинна дати відповідь, і відповідно повинна сама розібратись в тій ситуації і усвідомити, що сталось і чому. Казала та знайома, що її малий раз потрапив в ту кімнату і казав, що житті більше не хоче там опинитись.
В нас теж є шкільні психологи. Не знаю, яке там у них навантаження зараз, але можна й збільшувати кількість психологів на школу, щоб працювали з дітьми. Бо, наскільки мені відомо (може я помиляюсь, то поправте), то їх на школу один-два, і роботу вони мають здебільшого паперову, а напряму з дітьми працюють в дуже рідких випадках. Ну але то наразі я навіть уявити не можу, щоб у нас таке запровадили.
І в інших країнах, впевнена, є багато цікавих методів, які можна запозичати. Було б бажання вчитись чомусь новому.

Ну перше, щоб я бачила. Це суровий профвідбір. З обов'язковим психіатричним обстеженням , а потім з психологічним. В моїх знайомих вчителька є психічно нездорова. Батьки звертались до директора. Там наскільки я знаю, і мама вчительки лікувалась в психлікарні. Вчитель на уроках себе не завжди поводить адекватно. Але нічого зробити з цим не вдалось. Хто міг, той забрав дітей в інші школи. Так що таке обстеження і не формальне, а реальне було б досить потрібне. Також психологи мали б обстежити наскільки вчитель може виконувати свою роботу. Надати рекомендації, щодо покращення свого стилю викладання.
Друге, це втановлення відеокамер і на коридорах, і в класах. Щоб батьки могли бачити і вчителів, і дітей своїх до речі теж. Щоб потім не було такого, що моя дитина біла і пухнаста.
Третє це гідна оплата праці. Якщо вчитель не може задовільнити свої базові потреби, то про яку надхнену працю може йти мова.
Четверте - профілактика вигорання.
П'яте - навчання альтернативним методикам викладання.