Ameli » 07 квітня 2015, 18:05
Ходжу на екскурсії з школи і в ляльковому була разів 4 і в перемозі ось недавно була в ТНЕУ. Скажу по чесному що після екскурсій я відходжу пів дня, бо голова дуже болить і так їх є багато, але щоб полекшити собі роботу і більш припильнувати дітей то просять щоб прийшли батьки. Минулого разу в паралельному класі було 5 батьків а з нашого я одна... класний керівник і вчитель з групи продовженного дня. Так мене діти повністю слухають, розуміють і я до них ставлюся як до своїх дітей але не сюсюкаю а чітко кажу куди йдемо а якщо не встигаємо і треба добігти то дуже їх прошу що треба швиденько і які вони молодці. Коли переходимо дорогу я виходжу на середину і руками затримую машини а словами прошу щоб переходили швиденько.І ото мене все ставлять по середині то я так набігаюся з початку і в кінець що нічого вже не хочу. в нас вчителька з продовженного дуже флегматик..тому треба бігати і просити дітей йти рівненько мені. Діти відчувають любов і коли ти до них з повагою , найбільше що я можу дозволити то сказати чудо ти горохове, ми з ними завжди мирно співпрацюємо
І наша класна теж за дуже строга, і отаке шарпання то не вихід і не показовий момент. От чогось з вчителем це асоціації любові, вихованості, толерантності, розуміння, терпіння, підтримки....чогось на жаль таке не все є.
Ходжу на екскурсії з школи і в ляльковому була разів 4 і в перемозі ось недавно була в ТНЕУ. Скажу по чесному що після екскурсій я відходжу пів дня, бо голова дуже болить і так їх є багато, але щоб полекшити собі роботу і більш припильнувати дітей то просять щоб прийшли батьки. Минулого разу в паралельному класі було 5 батьків а з нашого я одна... класний керівник і вчитель з групи продовженного дня. Так мене діти повністю слухають, розуміють і я до них ставлюся як до своїх дітей але не сюсюкаю а чітко кажу куди йдемо а якщо не встигаємо і треба добігти то дуже їх прошу що треба швиденько і які вони молодці. Коли переходимо дорогу я виходжу на середину і руками затримую машини а словами прошу щоб переходили швиденько.І ото мене все ставлять по середині то я так набігаюся з початку і в кінець що нічого вже не хочу. в нас вчителька з продовженного дуже флегматик..тому треба бігати і просити дітей йти рівненько мені. Діти відчувають любов і коли ти до них з повагою , найбільше що я можу дозволити то сказати чудо ти горохове, ми з ними завжди мирно співпрацюємо :wink:
І наша класна теж за дуже строга, і отаке шарпання то не вихід і не показовий момент. От чогось з вчителем це асоціації любові, вихованості, толерантності, розуміння, терпіння, підтримки....чогось на жаль таке не все є.