Nymydora » 21 квітня 2012, 22:13
У мене два типи звичайних днів: коли я на роботі і коли я вдома
У будні встаю 5.30-6.00, щоб помити залишений звечора посуд, зробити всім сніданок, чоловіку чай в термос, собі якийсь перекусон на роботу, збігати в душ, посушитися, намалюватися, зібратися на роботу. В 7 зазвичай встає малий (може встати і біля 8, але то рідко). Двоню до мами, щоб йшла до малого. В 7 же буджу чоловіка, бо на 8 він мене везе на роботу.
На роботі я першим ділом ставлю чайник, роблю собі каву і домальовуюсь. Потім працюю в поті чола, у вільну хвилину ганяю чаї. Після обіду добираюся додому, вдома малий вже не спить. Я ще 20 хв перевдягаюся, обідаю що-небудь, забираю малого і йдемо варити таткові вечерю. Граємося, часом приходять мої племінниці до нас, то я ще можу набігами заглядати в інтернет, якщо старша племінниця не засідає іграшки гратися. Часом помагаю задачку розв'язати чи твір написати або малюнок намалювати в школу. Десь біля 8 повертаєтсья муж, я даю йому їсти, годую малого. Сама вечеряю, коли там вийде - часом з чоловіком, часом після малого доїдаю. В 10 вкладаю малого. Десь біля 12 чоловік нарешті (за моїм проханням) стягує мене з ліжка. Я або переповзаю на диван в кабінет і там досипаю (одночасно переконуючи чоловіка, що так-так,я вже встала), або якось встаю, йду за комп і тоді вже можу сидіти до ранку. У такі дні сплю по 2-4 години.
У вихідні встаю з малим, готую сніданок, роблю заготовки на обід, граюся з денисом (він і так майже не дає нічого зробити), як гарна погода, то йдемо на двір, потім вертаємося на обід, потім намагаюся вкласти малого спати. Поки спить (якщо спить), відпочиваю півдгодини-годину за книжкою чи компом, мию посуд, готую їсти, малий встає - знов їсти, гартися, пісяти, какати, вечеряти і спати. Вечір такий же, як і в будні ))))
Вечорами люблю теж посадити дениса на півгодинки за мульти, а сама - помалювати для зняття стресу ))))
Рідко десь вибираємося разом в місто, бо коханий втомлюється на роботі, просить, щоб ми його на вихідних не смикали (правда, не завжди так вдається, але ми стараємося)
У мене два типи звичайних днів: коли я на роботі і коли я вдома
У будні встаю 5.30-6.00, щоб помити залишений звечора посуд, зробити всім сніданок, чоловіку чай в термос, собі якийсь перекусон на роботу, збігати в душ, посушитися, намалюватися, зібратися на роботу. В 7 зазвичай встає малий (може встати і біля 8, але то рідко). Двоню до мами, щоб йшла до малого. В 7 же буджу чоловіка, бо на 8 він мене везе на роботу.
На роботі я першим ділом ставлю чайник, роблю собі каву і домальовуюсь. Потім працюю в поті чола, у вільну хвилину ганяю чаї. Після обіду добираюся додому, вдома малий вже не спить. Я ще 20 хв перевдягаюся, обідаю що-небудь, забираю малого і йдемо варити таткові вечерю. Граємося, часом приходять мої племінниці до нас, то я ще можу набігами заглядати в інтернет, якщо старша племінниця не засідає іграшки гратися. Часом помагаю задачку розв'язати чи твір написати або малюнок намалювати в школу. Десь біля 8 повертаєтсья муж, я даю йому їсти, годую малого. Сама вечеряю, коли там вийде - часом з чоловіком, часом після малого доїдаю. В 10 вкладаю малого. Десь біля 12 чоловік нарешті (за моїм проханням) стягує мене з ліжка. Я або переповзаю на диван в кабінет і там досипаю (одночасно переконуючи чоловіка, що так-так,я вже встала), або якось встаю, йду за комп і тоді вже можу сидіти до ранку. У такі дні сплю по 2-4 години.
У вихідні встаю з малим, готую сніданок, роблю заготовки на обід, граюся з денисом (він і так майже не дає нічого зробити), як гарна погода, то йдемо на двір, потім вертаємося на обід, потім намагаюся вкласти малого спати. Поки спить (якщо спить), відпочиваю півдгодини-годину за книжкою чи компом, мию посуд, готую їсти, малий встає - знов їсти, гартися, пісяти, какати, вечеряти і спати. Вечір такий же, як і в будні ))))
Вечорами люблю теж посадити дениса на півгодинки за мульти, а сама - помалювати для зняття стресу ))))
Рідко десь вибираємося разом в місто, бо коханий втомлюється на роботі, просить, щоб ми його на вихідних не смикали (правда, не завжди так вдається, але ми стараємося)
