Глобальні оголошення!



Природа чи усвідомлений гріх?

Відповісти Відповісти

Смайлики
:arrow: :wink: :yes: :nea: :ha: :hi: ::Р: :crazy: :sad: :impossible: :scare: :aggressive: :dash: :ireful: :cry: :cray: :В): :new: :=): :rose: :kiss: :confused: :pardon: :aplo: :clapping: :dance: :dreams: :love: :bad: :mamba: :***: :cleaning: :working: :help: :dokter: :(): :+++:
Більше смайликів
BBCode увімкнено
[img] увімкнено
[flash] вимкнено
[url] увімкнено
Смайлики увімкнено
Огляд теми
   

Розгорнутий вигляд Огляд теми: Природа чи усвідомлений гріх?

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення Ira » 08 вересня 2011, 15:23

Tiger_Sofia написав:
Ira написав:В мене є подруга, яка розлучається зі своїм чоловіком. Він пив і бив її. Вона молилась, всілякими способами намагалась покращити їхні стосунки, але ставало тільки гірше. У них росте донечка. Подруга не хотіла, щоб дитина те все бачила, щоб ще їй дісталось з-під гарячої руки.
І от якби в її житті трапився чоловік, який би покохав її, а вона його, я була б тільки рада за неї. Не уявляю, як би я відговорювала її :?


А коли вона з ним одружувалася - він був інший? Якщо так, то що стало причиною такої зміни?
Якщо чоловік не змінився, то чи заставляв її хтось силою за нього виходити

Там довга історія, та і не буду все розказувати. До одруження не бив, інколи випивав (але це серед студентів часте явище). Після народження дитини почав ходити на дискотеки (відповідно без дружини), там напивався. Звичайно, що їй це не подобалось. Просила... але раз, другий і далі він по ночах гуляє. Сварились, вдарив. Потім знов і знов.
Хіба таких історій мало? Дівчата писали в загальному, а я навела конкретний приклад.

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення Tajga » 06 вересня 2011, 16:00

те, що один відмовляється розхльобувати, іншого не звільняє, бо кожна людина відповідає в першу чергу перед Богом за свій вибір і свої гріхи. І навіть коли, наприклад, один зраджує, ігнорує таїнство подружжя, яке приймав з іншої особою, така поведінка того іншого від шлюбу не звільняє, бо в-першу чергу він/вона повинні зберігати вірність своїм обітницям і Богу, бо через переступ одного таїнство подружжя як таке не втрачає (інакше, який тоді смисл?), навпаки, потребує ще більше його/її сил, вмінь, віри, молитви та любові.

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення Nymydora » 06 вересня 2011, 14:41

Тайга, і то правда. В тому і проблема, що заварили двоє, а розхльобує (або принаймні намагається) один

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення Tajga » 06 вересня 2011, 14:39

А я згодна з Tiger_Sofia.
Tiger_Sofia написав:А коли вона з ним одружувалася - він був інший?


Насправді, дуже часто жінки зауважують в чоловіках такі речі, як схильність до пиятики чи надмірної жорстокості ще до шлюбу... Але за певних причин (захоплення, закоханість, вік, матеріальні інтереси і т.п.) жінки намагаються того не помічати, мовляв, одружиться - стане більш розсудливим, покине погану компанію, наприклад, чи там дитина народиться, то в нього стимулів до ніжності стане більше і в такому ж дусі.. А потім, коли нічого не змінюється, жінка почуває себе обманутою, але ніби кимсь іншим, а не собою...
Звичайно, якщо життя з чоловіком стає схожим на пекло, то в ньому тим більше не місце дітям... І тоді розлучення в випадку цивільного шлюбу або сепарація (життя окремо) в випадку шлюбу церковного іноді буває єдиним виходом.
Nymydora написав: ми не знаємо про людину, з якою одружуємося 80%

+1 Однак, якщо мова йде про таїнство подружжя, то завдяки співпраці з Божої благодаттю можливо і пізнати ту людину, і самому змінитися, і іншого змінити. ;-) Тільки прагнути цього повинні обидва, а не хтось один з подружжя.

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення Nymydora » 05 вересня 2011, 22:08

Tiger_Sofia насправді, ми не знаємо про людину, з якою одружуємося 80% (враховуючи невідомих нам родичів та спадкові нахили які можуть несподівано виявлятися у зрілому віці або внаслідок стресу тощо). Неможливо вивчити людину, не живучи з нею. От і виявляються після вінчання різні прикрі речі. З деякими можна (ну і , ідучи за християнськими правилами, треба) миритися. А з деякими - напр. пиятикою чи побоями - боротися проблематично. Кожна людина проходить свій шлях і робить вибір. Якщо життєвий партнер зробив неправильний вибір? Чи відповідає його дружина/чоловік за його гріхи? Чи не є більшим гріхом життя в ненависті і виховання страху та ненависті у дитині?

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення Tiger_Sofia » 05 вересня 2011, 21:28

Ira написав:В мене є подруга, яка розлучається зі своїм чоловіком. Він пив і бив її. Вона молилась, всілякими способами намагалась покращити їхні стосунки, але ставало тільки гірше. У них росте донечка. Подруга не хотіла, щоб дитина те все бачила, щоб ще їй дісталось з-під гарячої руки.
І от якби в її житті трапився чоловік, який би покохав її, а вона його, я була б тільки рада за неї. Не уявляю, як би я відговорювала її :?


А коли вона з ним одружувалася - він був інший? Якщо так, то що стало причиною такої зміни?
Якщо чоловік не змінився, то чи заставляв її хтось силою за нього виходити

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення Tiger_Sofia » 05 вересня 2011, 21:21

Shalimar написав:
мешканка написав:Але ця любов не має бути виправданям для гріха.

100%

но как-то страшно звучит - нет, страдай! мучайся! будь несчастен! я посылаю тебе испытание за испытанием!!
вместо: я тебя люблю, я тебе все прощаю, живи в радости


Бог не лякає нікого.
Чи зробивши боляче батькам один раз і побачивши їхні сльози і біль дитина вдруге повторить те ж саме?????
Християни живуть бажанням (читати страхом) не засмучувати свого батька (Бога).

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення happymami » 29 серпня 2011, 00:38

мешканка написав:"полюбіть Бога в ближніх, адже ближній сотворений на подобу Божу" але зразу з"являється протиріччя в душі " а як же полюбити кривдника?"

на цю тему чула одне таке свідчення колишньої студентки місцевого вузу. котра тепер в тому ж вузі і викладає. Так от. була у них викладачка, котру та дівчина ну ніяк не могла сприймати позитивно, попри те, що була християнкою і знала, шо не можна до людей відноситися зле. Ловила себе на думці, шо як ту викладачку можна любити, коли вона така строга, нервова, несправедлива. тощо... І от одного разу дівчина спізнювалася на якусь пару і йшла пустим коридором, а там якраз прийшла внучка до тієї викладачки і вони не бачили ту студентку. То коли внучка бігла до бабусі-викладачки в обійми, то та жіночка аж змінилася в лиці. Стала як надувна кулька - красива, щаслива, усміхнена і всьотакоє. І та студентка побачила в ній зовсім іншу людину. І змогла сприйняти її як Боже творіння, хоч викладачка не змінилася - така ж і була строга та вредна.
Так мабуть і кривднику можна все простити, якшо побачити суть тієї людини, одягнути її шкуру. Як то кажуть - взути її мешти і пройти її шлях. ХЗ. Бог же є любов. Тому якшо він є у серці, то в серці в тебе суцільна любов і ти любиш навіть кривдника... Хоча на практиці все трішки важче)))

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення Melisa » 28 серпня 2011, 15:22

:lol: :lol: :lol:
Перлинка написав:о це напевно найбільше втішає саме українців :lol:

Re: Природа чи усвідомлений гріх?

Повідомлення Перлинка » 28 серпня 2011, 14:13

мешканка

згадала віс цитати які знала :grin:

А декотрі й цього не знають.


о це напевно найбільше втішає саме українців :lol:

Догори

cron