happymami » 09 березня 2012, 01:43
Нещодавно була така ситуація, що на мене напала дика паніка. Паніка за то, що от в травні в мене закінчується декрет і треба виходити на роботу. а куди іти я не знаю. бо не хочу роботу з 9 до 18. А ще тому, що я сама не знала шо хочу. Чи просуватися в плані журналістики, чи йти по дизайну, чи шукати якийсь фріланс, чи таки стабільну однакову роботу. Короче, була така паніка, шо я щодня про то думала, нервувалася, хоч до травня ще море часу. Уявляю, що було би й далі зі мною і моєю нервовою системою, якби одних прекрасних вихідних одна з молодіжних християнських спільнот міста мене не запросила на вихідні поїхати з ними відпочити. Я поїхала і в часі, коли була така нагода, поділилася своїми переживаннями і люди більш досвідчені в тих питаннях зуміли мене переконати, що всі свої турботи варто покласти на Бога. І коли я йому довірюся повністю, і буду в молитвах просити про вирішення цих проблем, то буде всьо як по маслу (ну це я так в двох словах
) . так от. За мене помолилися ще двоє старших духовних осіб. І ви не поірите. наступного ж дня до менепротягом одного дня - два телефонні дзвінки з пропозицією роботи
pardon . Я була в шоці. Але шо суттєво, шо я дійсно цю проблему повністю віддала Богові. Відчула, як приїхала абсолютно спокійна, бо вірила шо так і буде. Крім того допоміг християнський фільм, який ми переглядали в той час на відпочинку - "Отважные". Я вже писала за нього. Так от, там якраз теж є ситуація, коли чоловік покладався у своїй вірі на Бога і той просто дивовжиним способом зробив те, що той потребував
Нещодавно була така ситуація, що на мене напала дика паніка. Паніка за то, що от в травні в мене закінчується декрет і треба виходити на роботу. а куди іти я не знаю. бо не хочу роботу з 9 до 18. А ще тому, що я сама не знала шо хочу. Чи просуватися в плані журналістики, чи йти по дизайну, чи шукати якийсь фріланс, чи таки стабільну однакову роботу. Короче, була така паніка, шо я щодня про то думала, нервувалася, хоч до травня ще море часу. Уявляю, що було би й далі зі мною і моєю нервовою системою, якби одних прекрасних вихідних одна з молодіжних християнських спільнот міста мене не запросила на вихідні поїхати з ними відпочити. Я поїхала і в часі, коли була така нагода, поділилася своїми переживаннями і люди більш досвідчені в тих питаннях зуміли мене переконати, що всі свої турботи варто покласти на Бога. І коли я йому довірюся повністю, і буду в молитвах просити про вирішення цих проблем, то буде всьо як по маслу (ну це я так в двох словах :wink: ) . так от. За мене помолилися ще двоє старших духовних осіб. І ви не поірите. наступного ж дня до менепротягом одного дня - два телефонні дзвінки з пропозицією роботи :impossible: pardon . Я була в шоці. Але шо суттєво, шо я дійсно цю проблему повністю віддала Богові. Відчула, як приїхала абсолютно спокійна, бо вірила шо так і буде. Крім того допоміг християнський фільм, який ми переглядали в той час на відпочинку - "Отважные". Я вже писала за нього. Так от, там якраз теж є ситуація, коли чоловік покладався у своїй вірі на Бога і той просто дивовжиним способом зробив те, що той потребував
