Глобальні оголошення!



Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Відповісти Відповісти

Смайлики
:arrow: :wink: :yes: :nea: :ha: :hi: ::Р: :crazy: :sad: :impossible: :scare: :aggressive: :dash: :ireful: :cry: :cray: :В): :new: :=): :rose: :kiss: :confused: :pardon: :aplo: :clapping: :dance: :dreams: :love: :bad: :mamba: :***: :cleaning: :working: :help: :dokter: :(): :+++:
Більше смайликів
BBCode увімкнено
[img] увімкнено
[flash] вимкнено
[url] увімкнено
Смайлики увімкнено
Огляд теми
   

Розгорнутий вигляд Огляд теми: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення Inna » 10 квітня 2013, 15:27

З першою дитиною навіть не уявляла,що може бути ТАКЕ!!!!!! так що все для мене було нове-все мое життя перевернулося з першого ж дня народження дитинки. А про другу дитину я собі уявляла,що будуть коліки,і наперед до них готувалася-але їх,на щастя, не було;і до криків постійних готувалася-але мій хлопчик найчастіше посміхається,ніж плаче.Та і до всього спокійніше тепер ставлюся.

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення Malavka » 10 квітня 2013, 11:47

Головне моє "повернення в реальність" сталось під час пологів. Я так мріяла, що все буде природно,начиталась купу книжок, надивилась відео, там пологи без страху і всяке таке... В результаті, екстрене кесарське, повний шок, плюс запорене ГВ (думаю тепер, не в останню чергу через те, що мене ТАК вибило з колії і я стала як шмата слухати всіх підряд, тільки не себе)... Зрештою, я щаслива мама і чекаю друге дитятко, але той досвід дуже мене поламав. Тепер мушу те все виправити. І мусить бути так, як я хочу. :yes:

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення Marichka » 25 листопада 2011, 01:48

І я погоджуюсь,що на практиці буває по іншому.

Не думала,що в дитини моєї будуть коліки,чи відмова від грудей.Памятаю,як на курсах Іванна Євгенівна

розказувала за коліки і що робити,то я думала,що в нас такого не буде,чого б це?!Я здорова,все

добре,позитивно настроєна-але...Попали:)))Плакала маленька щодня в одній порі до 4міс:)))

Буває...

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення Milichka » 24 листопада 2011, 09:24

В мене розбіжності виникли в питаннях вховання.

Вважала, що ніколи на дитину голос піднімати не буду, по попі ніколи не шльопну, все можна пояснити, розказати, переконати, але реальність інша...

Коли вже 10 раз говориш позбирай іграшки, а у відповідь не маю часу, або мама позбирає :grin: - і це в 2 роки, починаю пояснювати, переконувати, але на 20 раз уже розумію що нерви явно не залізні...

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення flower » 23 листопада 2011, 20:19

ой не памятаю я шо я планувала і чи взагалі шось планувала, бо знала шо все прийдеться робити самій і зі всім справлятися. О за грудне годування планувала годувати грудьми(хоч ніхто не вірив), то так і годую, вже вон скоро пів року буде :)

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення olgakr » 23 листопада 2011, 19:09

Я знала, що буде важко, і була готова до цього. В період вагітності переробила усі свої великі справи і була готова до того, що весь свій час доведеться присвятити дитині. В мому випадку так істалося. Маринка дуже погано спала вдень, і не злізала в мене з рук.З другою дитиною мені якось легше.

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення Alisa » 23 листопада 2011, 05:33

В мене в принципі, все так як я собі й думала - в форму повернулась, побут не сильно запарює, з безсонними ночами терпимо.
Єдине, що думала, в те літо, коли Іллюші вже буде рік, ми будемо в постійних мандрах.
А поїхали лише в Карпати, в яких Ілля нам влаштував такий відпочинок, що ми того ліа більше й не рипались :scare: :scare: :scare: .

П.С. Ще як була вагітною, мріяла влитися в якусь мамську зграйку, для спільного дозвіля.
Збулось - познайомилася з суперськими дівчатами :гуд:

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення Marta » 23 листопада 2011, 01:40

А я чомусь готувалася, що буде дуууууже важко, що хто зна, чим все закінчиться і реально була готова до всього, чомусь так була настроєна. Але знала, витримаю все. Лиш би була здоровенька.
В результаті порівняно з моїми "планами" в мене реальність виявилась просто казковою. З Лізою не було жодних серйозних проблем, і після родів я стала набагато щасливішою, мені в кайф догляд за дитиною, і я все, що хотіла, все зробила- і нормальне ГВ, і позитивний настрій, і довгі прогулянки, слінг, без відриву від нормального свого життя, в мене навпаки з"явилась енергія і час.), потім розвивалки, зустрічі....Я така, чим більше мені треба щось робити, встигнути- в мене більше світяться очі))), а коли сиджу цілий день біля компа, нема чим зайнятися, то як сонна муха, нічого не хочеться.
Я дуже хочу вже зустрічі з другим малятком. Знаю, буде важко, але я так люблю.=)

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення Liza » 22 листопада 2011, 18:13

я хотіла відновити заняття в тренажерному залі. фігушки - нема з ким залишати дитину, а я ж подумувала про те, що моя мама біля нас трошки довше затримається (живе не в Тернополі).

Re: Плани ДО та реальність ПІСЛЯ

Повідомлення pan_kotskyy » 22 листопада 2011, 17:57

happymami написав:Ну, наприклад, вона мріє перший місяць вигулювати дитятко на балконі, шоб не тягати коляску (ліфт не працює). Як на мене - прогулянки більше мамі потрібні навіть, ніж дитині, в післяпологовому періоді.
Крім того, планує одразу стати стрункою...

Та як сказать, часто хочеться подрихнути або фільм глянути, а коли його глянути? звісно коли дитина на баконі спить ;-)
Мені в тому плані проще було, виставила каляску за двері і малий ціле літо на подвірї спить, а я собі в хаті щось роблю, або не роблю :grin: благо, чоловік камери повстановлював, щоб я могла дивитись чи часом хтось не підходить до калясочки.

Тепер про плани, які не справдились.
-Планувала дати в садок в 2 роки і бігом на роботу, малий ще досі вдома зі мною;

-годувати десь півроку, максимум до року дотягнути, з подивом споглядала на куму, яка годувала майже до 2-ох, догодувались до 3,5, кажись тут на форумі нас тільки Гра випереджає по довготривалості :roses:

-гуляти з каляскою до опупенія (тобто кожен день собі уявляла отакі виїзди-прогулянки в парк ще кудись), в результаті вибиралась з дому раз-два в тиждень і то як дуже треба було, бо і так малий спав надворі, а мені було шкода часу коли він спить тратити на безцільні прогулянки, і як до свекрухи приходила одна пані, то постійно дивувалась чого ж я не їду на бульвар Галицького, там же стільки мамів сидить і лялякає... ну зрозуміло чому, бо вони з багатоповерхівок, куди ж діватись, мусять на лавочках сидіти

-домовлялись з чоловіком настроювати малого, що як тре якусь прививку робити, то йти сміло, не дурити що не болітиме але і не лякати, ну типу "правильно" настроювати в результаті написала відмову від прививок

Про плани, які збулися. Доглядала дитину сама, помочі з боку бабусів не було і я не хотіла. Вумних порад від "досвідчених" цьоць не слухала, все сама вичитувала і думала-приймала рішення. Щось більше особо планів і не пам'ятаю... Купували все по мірі необхідності, навіть ліжечко і ванночку по моєму на другий чи третій день після виписки.

Сюрпризи.
З подивом виявила, що вільного часу виявилось більше ніж уявляла, більше того, я навіть висипалась :grin:, що для мене теж було дивно слухаючи розповіді на тему.
Чоловік проявив себе афігітельним :гуд: батьком, без пребільшення. Починаючи з партнерських пологів, помочі в купанні і т.д., навіть запісяні колготки зразу руками прав, а я в корзину для прання кидала. І тепер вони кращі друзі-товариші, вообще, що там казати :men: ([я коли зла на нього буваю, думаю, от розведусь, знайду кращого, а фіга два, кращого батька для малого не знайду)

Ну і P.S. На той час чула про слінги, але не знала де брати і як користуватись, після одноразової невдалої спроби в Пелікані запхати малого в слінг лишилась того ровера... а зря, була б вільніша в пересуванні, ну то таке...
думаю, що невдовзі замість каляски купуватиму слінг :grin: тим більше стара покоцана каляска для спання надворі є

Догори