TaniaPicaSSo » 13 січня 2017, 00:44
Ulkanet написав:nelly Нель то просто зима, купа лахів , сніг - важко ходити
Ну так, зима і лахи своє додають. Я обидві вагітності планувала так, щоб попало народжувати на кінець літа, як раз через лахи. Я наперед вже вирішила, що ходити вагітною зимою це якийсь капець-капець
Але перший раз чуть прогадала, попало на середину жовтня, але осінь тоді була тепла-тепла, до родів проходила лиш в теплій кофті. А колготки довелося вдягнути лиш один раз, то я тоді подумала, що якби так треба було кожен день, то було би дуже тяжко.
А другий раз я вже більше промахнулась, народжувала в кінці червня, а ще й весна була холодна, то до квітня, а це до 7 місяця, ходила сильно задягнена, всі ці куртки-колготки-гольфи, то мене дуже втомлювало. Але і без одягу, мені особисто, вагітності якось тяжко давались. Я обидва рази робилася сонна і лінива, нічого не хотілося, все впадло. І якщо нквагітною я на йогу ходжу завжди, практично ніколи не пропускаючи, то вагітною пленталась дуже нехотя, примушуючи себе, бо просто так треба.
Але перший раз було все одно легше, бо в мене не було дитини, і я хоч і ходила на роботу, та все ж часу на відпочинок мала значно більше. А друга вагітність була дуже такою вимученою "вже би поскорше народити". Ще за 12 годин до народження меншої я волокла самокат старшої під час прогулянки
Так що вагітність + малі діти забирають чимало сил.
Тому я тебе, Неля, дуже розумію і співчуваю. Як каже Марічка, поменше став цілей і напрягайся. Все пройде, "і пічаль, і радость", а потім буде купа щастя
[quote="Ulkanet"]nelly Нель то просто зима, купа лахів , сніг - важко ходити[/quote]
Ну так, зима і лахи своє додають. Я обидві вагітності планувала так, щоб попало народжувати на кінець літа, як раз через лахи. Я наперед вже вирішила, що ходити вагітною зимою це якийсь капець-капець :scare:
Але перший раз чуть прогадала, попало на середину жовтня, але осінь тоді була тепла-тепла, до родів проходила лиш в теплій кофті. А колготки довелося вдягнути лиш один раз, то я тоді подумала, що якби так треба було кожен день, то було би дуже тяжко.
А другий раз я вже більше промахнулась, народжувала в кінці червня, а ще й весна була холодна, то до квітня, а це до 7 місяця, ходила сильно задягнена, всі ці куртки-колготки-гольфи, то мене дуже втомлювало. Але і без одягу, мені особисто, вагітності якось тяжко давались. Я обидва рази робилася сонна і лінива, нічого не хотілося, все впадло. І якщо нквагітною я на йогу ходжу завжди, практично ніколи не пропускаючи, то вагітною пленталась дуже нехотя, примушуючи себе, бо просто так треба.
Але перший раз було все одно легше, бо в мене не було дитини, і я хоч і ходила на роботу, та все ж часу на відпочинок мала значно більше. А друга вагітність була дуже такою вимученою "вже би поскорше народити". Ще за 12 годин до народження меншої я волокла самокат старшої під час прогулянки :ha: Так що вагітність + малі діти забирають чимало сил.
Тому я тебе, Неля, дуже розумію і співчуваю. Як каже Марічка, поменше став цілей і напрягайся. Все пройде, "і пічаль, і радость", а потім буде купа щастя :love:
