Першій вчительціЧи пам’ятаєш ти, як перший раз
Ввела вона тебе у перший клас:
Як друга мати, взявши твою руку,
Ввела тебе до школи, на науку.
Навчила як писати і читати
А ще й, до того, старших поважати.
Знання і мудрість віддала малій дитині
І виховала в кожному людину.
А скільки раз сивіли волосини,
Як раптом чула:
«Ой, упав хтось із діток!»
Та всеж вона втоптала нам стежини
До нових і сяючих зірок.
Вона, як зірка в небесах сіяла.
Для всіх нас прикладом завжди була.
Ця перша вчителька, яку ми так любили.
Весь свій талант вона нам віддала.
І хоч ідуть роки, і зустрічі із вами,
Які спливають, як гірська вода,
Та в серці завжди буде наша «друга мама»,
Її любов нас вічно зігріва.
ВЧИТЕЛЬКА
У яблуневім саду.
Рідна учителько сива, —
Днина, легка і красива,
Йде по школярськім сліду.
Ще як малими були, —
Слід ми в саду залишили.
Крони тоді, як вершини,
Снігом сліпучим цвіли.
Олеся, ще
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
