TaniaPicaSSo » 21 грудня 2012, 18:10
Коли ми тільки зустрічалися то було по-одному. Майже всюди ходили разом, чоловік брав мене із собою всюди, де сам ходив. В мене з всіма його друзями зразу склалися хороші відносини, мене типу як "прийняли" за свою, і я зрештою любила лазити всюди з чоловіком, навіть по суто чоловічих компаніях. Мене навіть хвалили інші чоловіки за те, що я, так би мовити, не "напряжна", ніколи не ставала між чоловіком та його друзями і ще й сама з ними дружила. Але так завжди бути не могло
.
Все почало змінюватись, коли ми стали жити окремо. Тоді виявилось, що "друзів" у нас набагато більше, ніж ми думали. Багато було охочих погостювати
, а то й напроситися заночувати. Багато знайомих стали сприймати нас, як "є хата, куди можна завжди піти". А так як я не дуже люблю частих гостей, а тим більше непроханих, і тим більше явних любителів халяви, то довелося то все поступово присікати. Одне діло на нейтральній території, і зовсім інша справа в мене вдома.
До слова, чоловіку це теж не дуже подобалось, але він, бачите, вихований, і йому незручно людей виганяти чи відмовляти в гостинності. Добре, що мені зручно. Так для деяких я одразу стала
Але для мене дім є дуже особистим місцем, і страшно не люблю, коли він перетворюється на прохідний двір.
Так от, з часом все стало змінюватись. По-перше, друзів-знайомих з часом стало менше, по-друге, я привчила всіх, що наш дім не є місцем зустрічей. На нейтральній території - будь ласка, а в себе вдома я тусовок не хочу. Є, звісно, 2-3 близьких друга у чоловіка, яким "можна" приходити до нас, але і то вже всі давно зрозуміли, що то нечасто і ненадовго
А з появою дитини, то мало хто взагалі хоче тепер до нас приходити
Майже всі чоловікові друзі-колєги неодружені, а навіть серед одружених дітей немає ні в кого. А це дуже відчутно розводить людей різними дорогами. Різні інтереси та пріоритети. Може колись, коли вони будуть мати дружин та дітей, ми будемо дружити сім'ями, а поки вони думають, що з нами вже не дуже цікаво, так як кудись з нами піти складно, а до себе ми дуже кличемо
.
А щоб чоловік поміняв наші плани на зустріч із другом, то такого бути в нас не може. Він може з кимось кудись піти, якщо у нас немає спільних планів. В таких питаннях взагалі, дуже важливо жінці наперед визначити свою позицію, бо вже як складеться, так і буде. Щось змінювати потім буде дуже важко. Знаю багато ще дуже молодих сімей, де чоловік сам по собі, має свої плани, свої друзі, компанії, і сам вирішує, куди і з ким йому іти, і часто не на користь дружини і дитини. І жінка з дитиною йде в неділю гуляти в парк на качельки, а чоловік з друзями на пиво
І я не думаю, що в них колись щось зміниться в кращу сторону.
Коли ми тільки зустрічалися то було по-одному. Майже всюди ходили разом, чоловік брав мене із собою всюди, де сам ходив. В мене з всіма його друзями зразу склалися хороші відносини, мене типу як "прийняли" за свою, і я зрештою любила лазити всюди з чоловіком, навіть по суто чоловічих компаніях. Мене навіть хвалили інші чоловіки за те, що я, так би мовити, не "напряжна", ніколи не ставала між чоловіком та його друзями і ще й сама з ними дружила. Але так завжди бути не могло :hi: .
Все почало змінюватись, коли ми стали жити окремо. Тоді виявилось, що "друзів" у нас набагато більше, ніж ми думали. Багато було охочих погостювати :beer: , а то й напроситися заночувати. Багато знайомих стали сприймати нас, як "є хата, куди можна завжди піти". А так як я не дуже люблю частих гостей, а тим більше непроханих, і тим більше явних любителів халяви, то довелося то все поступово присікати. Одне діло на нейтральній території, і зовсім інша справа в мене вдома. :impossible:
До слова, чоловіку це теж не дуже подобалось, але він, бачите, вихований, і йому незручно людей виганяти чи відмовляти в гостинності. Добре, що мені зручно. Так для деяких я одразу стала :mamba: Але для мене дім є дуже особистим місцем, і страшно не люблю, коли він перетворюється на прохідний двір.
Так от, з часом все стало змінюватись. По-перше, друзів-знайомих з часом стало менше, по-друге, я привчила всіх, що наш дім не є місцем зустрічей. На нейтральній території - будь ласка, а в себе вдома я тусовок не хочу. Є, звісно, 2-3 близьких друга у чоловіка, яким "можна" приходити до нас, але і то вже всі давно зрозуміли, що то нечасто і ненадовго :hi:
А з появою дитини, то мало хто взагалі хоче тепер до нас приходити :ha: Майже всі чоловікові друзі-колєги неодружені, а навіть серед одружених дітей немає ні в кого. А це дуже відчутно розводить людей різними дорогами. Різні інтереси та пріоритети. Може колись, коли вони будуть мати дружин та дітей, ми будемо дружити сім'ями, а поки вони думають, що з нами вже не дуже цікаво, так як кудись з нами піти складно, а до себе ми дуже кличемо :hi: .
А щоб чоловік поміняв наші плани на зустріч із другом, то такого бути в нас не може. Він може з кимось кудись піти, якщо у нас немає спільних планів. В таких питаннях взагалі, дуже важливо жінці наперед визначити свою позицію, бо вже як складеться, так і буде. Щось змінювати потім буде дуже важко. Знаю багато ще дуже молодих сімей, де чоловік сам по собі, має свої плани, свої друзі, компанії, і сам вирішує, куди і з ким йому іти, і часто не на користь дружини і дитини. І жінка з дитиною йде в неділю гуляти в парк на качельки, а чоловік з друзями на пиво :impossible: І я не думаю, що в них колись щось зміниться в кращу сторону.