[quote="taranjka"]о, а від Дарини собаку якась перелякана хазяйка забирала, з словами "хто зна шо в тих дітей в голові, ше вдарить мені мою..."[/quote]
))) я свою Лізу недавно сама забирала від собак, хазяйка каже "Та не бійтеся, він не вкусить!", а я кажу "Та я за собаку переживаю"))), бо моя зразу бере їх за шию дусить, обнімає, за хвіст тягне, ганяється за ними, собак шкода))...
Зараз вже не так, зараз більше розуміє.
А за собак- так, колись мою маму в дитинстві вівчарка повалила на землю, так хотіла гратися, мама довший час заїкалася, поки віск не вилили...
Я вважаю так- є собаки різних порід, для чогось виведені спеціально. Наприклад, сторожові, бійцівські, мисливські, кишенькові, поводирі, т.д. І кожна порода має свою мету і має бути реалізована. От наприклад, доберман.
Це собака, якщо я не помиляюсь, виведена для охорони території. Але території "по периметру", тобто їй охороняти великі об"єкти, а не сидіти в тісній квартирі.
Собакам потрібен простір, крім декоративних, тому я можу тільки пожаліти собак, які не реалізовують свій потенціал і те, для чого вони і були виведені, вони коли попадають надвір пару раз в день, то їм інколи просто "зриває дах" і вони носяться, як навіжені, не чуючи часом і господаря.
Але то не вина собак.
А про господарів- в нас нема умов в місті для того, щоб тримати собаку- будь-яку, нема цих самих місць для вигулу, в нас на Бамі стараються вигулювати в посадці за домом (не всі, але мої сусіди так роблять), а в центрі, наприклад, де гуляти з собакою?..Ну хіба взагалі не тримати.
Коротше, болюча тема.

о, а від Дарини собаку якась перелякана хазяйка забирала, з словами "хто зна шо в тих дітей в голові, ше вдарить мені мою...". собака була десь за метри два, і дитиа нерухомо на нї дивилася :) :lol: :lol:

а я ще про собак.
(не пам"ятаю, чи писала тут). колись мені подруга розповіла. вона гуляла з донечкою (віком менше 3-х років) в парку. побачили собаку. вона каже доці: "дивись: собачка". а гоподиня тої собачки (подруга сказала, що собака велика) почала роздратовано огризатися, мовляв, плати, якщо хочеш дивитися на собачку, і ще "[b][u]позаводили тут дітей - немає де собаку вигуляти[/u][/b]" (!!!!!!!). то було в Парку Національного Відродження. після такої історії від подруги я дитині не кажу "подивись - собачка", якщо неподалік є господар.

[b]Natalinda[/b], на вулиці де ми жили був собака що постійно гавкав.
Хата в кінці вулиці, там ще є багатоповерхівка, так от хтось звідти пристрілив ту собаку.

[quote="lore1ei"]а ти думаєш в приватному секторі інакше?[/quote]
я впевнена, що навіть гірше. коли йдемо до моїх батьків в гості, то за 20 хв дороги серце раза 3 як мінімум вискакує, через відкриті калітки. і фіг його знає що там (ззовні табличка "в дворі злий пес"). особливо страшно коли дитина примотана, і від того рухи скованіші, навіть патикою по морді не влупиш при потребі :o

[b]Sawwku[/b], [b]lore1ei[/b] але це таки на подвірї, тобто на приватній території, де ви просто пройшли збоку і все, звісно страшновато, бо не знаєш яка там та огорожа, а от парк-вулиця.....

От якби треба було брати дозволи, так як на зброю, і відчитувася шороку де той пес і шо з ним.....але то явно не приорітет для ВРУ вони для себе вигідні закони розробляють, шо їм наші діти і собаки :cry:

Я тоже хочу шоб дитина не боялася собак, але ж подумайте собі, він з радості вискакує на дитину, бо чогось подумав шо то внук хазяйки яких в неї 4 і дитина падає і перелякується (або ж розбиває голову об асфальт). Той переляк може пройти, а може на все життя залишитися. І хто винен? Я? Того шо з дитиною в парку погуляти захотіла?
В нас собака є, велика, віврачка, правда не породиста, я ж її не вигулюю ні посеред села, ні посеред міста.
Чоловік казав шо приріже того пса, а власниця з усміхом, "Ну то приріжте, мені легше буде"
То нашо ж ти його заводила, то раз, і чого ти його не усипиш, то два :evil:
[i]Прихований текст[/i]
Добре як добре, а як жити і любити і собак тій дівчині про яку я писала вище з постійними проблемами з грудьми

[b]Sawwku[/b], а ти думаєш в приватному секторі інакше?
На вулиці свекрів в кожній хаті є собаки і так гавкають, з дитиною нормально пройти неможливо.

а як вам варіанти коли на підприємствах тримають "сторожових" теляток не те щоб на ланцюгу, а навіть не за зачиненими воротами (як варіант ворота зачинені, а під ними зазор метр заввишки)? :dash:
минулої весни з чоловіком пройшлися ввечері по Гайовій. була б вагітна - вже б народила і то кілька раз. ніколи не забуду ту зграю з 8 собацюр, яка дружно починає гарчати і скалитися за спиною. потім хотіли зрізати біля гаражного кооперативу. то там спокійніше звичайно - всього 3 неадекватні вівчарки :evil:

Ми от коли переїхали від свекрів, то мала відвикла від собаки.
То щоразу як приїжджаєм їй треба 2 дні на адаптацію. Боїться коли він проходить, бо ж зносить її запросто, а ще в нього такий хвіст твердий і так боляче як вдарить.
Але я хочу щоб вона любила тварин і не боялась. Звісно не так щоб до кожного пса підходити і пхати в рот пальці, але принаймні щоб не тікала і не плакала.