Наталя, а може намалювати жартівливе оголошення-наклейку на шафу? Щось на зразок "Стоп. А ти спитав дозволу у вчителя?" чи "Скарби, що заховані у цій шафі належать чарівниці на всі руки Наталії Батьківній. Чарівні слова "Дозвольте взяти...". Намалювати картонний замок, а поруч ключ зі словами-проханням чи дозволом взяти.
Щось щоб не образити, а навчити в жартівливо ігровій формі.
На рахунок безпеки роботи з ножницями. Може швидше дойде, якщо показати наслідки ігор з ножицями? Думаю таке нагуглити не складно. Але вибирати не дуже страшні фото. Мала в практиці випадок, коли на прогулянці один мій вихованець збитошник пробував розкладати багаття. З дому приніс сірники, назбирав сухої травички, гілочок, паперу взяв з класу (передбачив і продумав все). Добре, що вчасно побачила. Говорила з мамою, а мама каже "Та він вдома все підпалює.. Раз віник підпалив, дуже диміло..." :crazy: :dash: Поговорила, трохи голосно поговорила, знайщла в Неті наслідки пожеж, відео самої пожежі. Показала, ще поговорила. Поки ситуація не повторювалась.
На рахунок коштів. Може надай чеки батькам, скажи, що працювали з такими матеріалами, закупила за свої кошти. Чи наперед давати списки.
Багато чого, про що ти пишеш теж знаю з власного досвіду. Вчуся сприймати все легше, але не виходить.

У нас на початку навчального року дають списки, що потрібно купити для школи.
Там ножиці в списку, клей, папір, олівці, резинки, всілякі розхідні матеріали, ще футболка біла для малюваня, я вже десь писала.
А саме головне, що в кінці року, все, що не використалося віддають назад. Тобто ножиці у нас вже років 4-ри одні й ті самі. А от навушники цього року нові купували, бо ті, що були вже своє відслужили.
Підписуємо усе маркером, що не змивається.
Може візьмете собі на примітку, якось і розвантажить вчителя від трат і довіри додасть, бо все повертається.
Ще у нас пишуть записку, ну як записку, розсилка щотижнева, ніби класна газетка і там пишуть, що треба в клас зараз. Як купить хтось з батьків то купить, а ні то ні. Або на сайті вчительки є ця інформація (наша цьогорічна вчителька сайту не веде).
У тих списках, що підготувати до школи розписується, що яке має бути, наприклад ножиці з заокругленими кінцями, клей тільки такої марки, маркери без запаху і лиш такий-то колір. Деколи бісить, ганяєш з висупленим язиком і шукаєш неглянцеві картонні папки серед купи глянцевих і пластмасових. А декому ще й колір оранжевий подавай. Або папки з кишенькою і трьома кільцями, якщо більшість в магазинах без кишеньки і з двома. Аж злість деколи бере, ми цього року заледве негляцеві знайшли, вже збиралися глянцеві купувати.
Але раз зробив і забув на цілий рік.

[quote="taranjka"]Тому скоріше в більшості не має розуміння того, що є їх правом і де те право закінчується. Бо мати право означає ще поважати права інших.[/quote]
Це знають і усвідомлюють напевне одиниці. І довети до цього розуміння мені здається вкрай важко. Якось мала досвід спілкування з лідерами учнівських самоврядувань. Вкотре перемусолювалися права. Я мама можливість вставити і свої 5 копійок, і на завершення перевела мову на те, які ж наші обовязки сприятимуть дотриманню наших же прав. І що я вас скажу. Печаль всесвітня! Важко на телефоні стільки тексту строчити

[b]erinaceus[/b] звісно можу) Я вже поставила майже у всіх шафках магніти, тепер от думаю, ти то ручки знімати і серцевини вставляти, чи пробувати ті замочки якось на ланцюжки чи що.... ще треба рахувати що дешевше. Ну і розумію що на занятті не зручно буде туди-назад відкривати/закривати замок, але то вже таке.
Не зустрічала шкіл, які чимось особливо забезпечують. Та й я не в школі працюю, у будинку творчості :crazy: :В): А батьки.... я ж не самовбивця)))) щоб мене на весь інтернет розпинали))))) систематично читаю теми про збір коштів у школах, сама не в захваті від 250-ти грн. на зошити, тому і папір, і ножниці, і клей, і землю, і горщики на вазони, і насіння, і ще дуже багато іншого включаючи навіть піну для бриття :ha: купую сама. Діти до цього звикли, бо так було давно у закладі заведено, а мені по стажу не сильно пасує вводити нововведення. Але я роздумувала і далі думаю зовсім не про це.
От сидить в класі 15 дітей. Має бути робота з ножницями. І ж щораз вчитель каже "Діти будьте обережні! Бла-бла-бла по плану, стопіцотий раз" А діти з ножницями в руках злітають на старт один за одним з тими таки ножницями. І глибоко десь тій безпосередній дитині, яка прагне пізнати світ, хто ж в результаті її дослідів по протиканню ножницями сусіда по парті, буде відповідати за оте все. А мама каже "Ну він в нас такий активний, може у вас трохи посидючості навчиться" :cry:
От сьогодні. Стою з клейовим пістолетом. Стопіцот раз розказано не лише мною про техніку безпеки. Поряд стоїть дитина. Показую що робити. Влітає "свята безпосередність" накидується на мене з обіймами :scare: Як я встояла на ногах і не гепнулася з тим пістолетом на іншого учня, знає лише Бог. Бо то певно він мене і притримав.
І це все не якісь там педагогічно і сімейно занедбані діти, ні! Це діти батьків, які спершу тебе на весь інтернет, а потім......

[quote="taranjka"]
От так їх в школі вчать - що вони не уроці мають запамятати, а вдома батьки розжувати, чи репетитор. А ще краще, коли за них зроблять. Вчитель зацікавлений щоб діти не знали, будуть ходити до нього на репетиторство той підробить. В нас таке було, що батьки наймали нашу вчительку на репетиторство в 1 класі :scare:

[b]Natalinda[/b] А ти не можеш просто зробити собі шафку чи шухлядку на ключик, щоб ніхто туди не ліз? Та й би знала, що все під рукою. Бо то легше інколи просто зробити по-іншому, ніж дитині пояснити. В мене так часто. Нема стимулу - нема реакції. От наприклад, поклади на стіл миску цукерок. То дитина буде бігати, брати по одній, поки всі не поїсть :hi: А заховаєш цукерки - то й за цілий день і не згадає. Може то і неправильно, але мені легше в деяких ситуаціях так зробити, ніж товкти дитині, що не можна, не роби так, переконувати, нервуватися і т.д.
А вас школа не забезпечує витратними матеріалами? Бо то за свої гроші не дуже накупишся... І батьки могли б таким забезпечити. Я знаю, що багато хто проти, але ми здавали в садочку по 20грн в місяць на всяку там канцелярію, салфетки, воду і т.д. І ніби міська рада і виділяла гроші, але казали, що то все приходить із запізненням і не вистачає його. Ну мені не впирається в тих 20грн, але хай краще дитина має чим малювати і чим помити руки.
А взагалі, мені здається, що в нашій країні дуже жорстко з тим моє-твоє, своє-чуже, не бери-не можна. Ну для 5-класників то може і нормально, але мене завжди щиро дивувало, коли на майданчику чи в пісочниці мами річних-півторарічних дітей суворо забороняли їм брати чужі іграшки :crazy: І це при тому, що ніхто ними тоді не грався, і з собою їх би ніхто не забрав. Це ж дитинство, в дітей нема отих дорослих принципів, правил, умовностей і т.д. Ними керує цікавість, прагнення пізнання світу, безпосередність. То чому дитина не може взяти чужу іграшку, роздивитися її, погратися?! Я і своєму сину це дозволяла, і іншим дітям брати наші іграшки. Дуже багато вимог до дітей і з самого дитинства їх намагаються поставити у якісь рамки...

Мій малий не можу сказати, що настільки вихований. Може старших перебивати, клей викручувати забагато, та й лізти в недозволені місця може. За всі ці моменти я говорю сотні раз, і сварюсь і пояснюю.
Але все таки він дуже добрий і наївний і теж переживаю як то він піде в школу. Він все щиро всім віддає, не вбачає поганого ставлення до себе і занадто відкривається людям. Деколи бачу хлопчиків віком 6-8 років і по самому його вигляду видно, що він такий крутий і зухвалий, що я б боялась до нього звернутися. І він певно самий модний і уважаємий в школі. А мій хлопчик не сидить в телефоні, планшеті, не знає і боїться всяких ніндзяго і чутливий до інших мультиків. Так деколи думаю, що його таку доброту оцінять певно через років так 15-20. Але всеодно хочу щоб він залишився собою.

Ну от я кажу своїй дитині, що вона має право вдома нічого не робити, але мені її допомога потрібна і вона допомагає. Має право не вчитися, якщо не хоче, але вчитися ж цікаво і ми шукаємо те цікаве. Якщо в школі їй кажуть робити щось, що їй здається не правильним - вона може не слухати вчителя ( ходити в туалет на уроці, якщо хоче, закриватися в туалеті, вирізати в свято...) При тому вона знає, що можна, а що ні. Що є чужі речі і їх брати не можна. Ми багато говоримо про те, що "її свобода(право) закінчується там, де починається свобода (право)" іншого.
Тому скоріше в більшості не має розуміння того, що є їх правом і де те право закінчується. Бо мати право означає ще поважати права інших.

Я просто часто чую від дітeй "я маю право" або ж "ви нe маєтe права".
Тe, що цe нашe покоління так дітeй виховує — погоджуюся на всі 100, і кажу про цe. Алe що там казати. Для більшості мам — іх діти — цeнтр всeсвіту. А усі кругом мають крутитися навколо.
В ступор мeнe часто вводять eлeмeнтарні такі рeчі. Діти бeз проблeм відкривають шафку в кабінeті і бeруть, що ім трeба. Бо ж вони бачили, що там є ножиці, чи вони шукають там олівці. Як трeба вчитeлю "зацікавити" дитину, який чудо—спосіб психолого—пeдагогічний використати, щоб діти запамятали — нeможна бeз дозволу лізти в нeсвою шафу. От ніби eлeмeнтарнe, а як з цим справитися? Кругом жe кричать що вчитeлі нe на своєму місці, що такі сякі пeрeтакі. Хоч я погоджуюся, що і таких вистачає:(
Купуєш за своі гроші клeй. Розповідаєш про eкономнe використання. Нe один рік розповідаєш. І дітям таким досить притомним на фоні інших. А вони розмазують його по парті. Ну прикольно ж титан розмазувати, він як гума стає.
..................
Таких от дрібниць маса. Самі по собі вони можe й такі значні, і нe кінeць жe світу. Алe коли за дві години таких дрібниць назбирується така добра купка, опускаються часом крила.

мають купу претензій до вчителя, але їй нічого не кажуть, навпаки лестять, випитують коли дн і таке інше. Коли говорить вчитель, чи хтось інший - частина не слухає, перемовляється між собою, потім перепитують. Збори, які можна провести за 15 хвилин, розтягуються в кращому випадку на півтори години :crazy:

Таранька,а як спілкуються 6атьки?-я щось не зрозуміла про що то?Хочуть гарних оцінок?