TaniaPicaSSo » 01 квітня 2016, 13:23
Мені дуже запам"ятались і згодились слова з якоїсь статті флаймами Свєти Гончарової "не делать, а поделать". Не прагнути високих результатів, а зробити рівно стільки, скільки на то було часу і натхнення. Бо раніше мене дуже часто спиняла думка про те, що я і так не встигну щось закінчити або ж це займе у мене півдня (хоча часто справа, на яку півроку налаштовуєшся і думаєш, що займе цілий день, насправді займає лиш годину чи дві), і я просто не бралась до роботи.
А згадуючи ці слова, я реально роблю щось по чуть-чуть, розбиваючи роботу на малесенькі шматочки. Наприклад, колись я вважала одним завданням "помити холодильник", і саме так і підходила до цієї справи - помити цілий і ніяких інших варіантів, і відповідно, могла відкладати це на хто-зна коли. А потім стала ставити собі менші завдання - помити одну поличку в холодильнику, наприклад. А якщо є час і натхнення, можна потім і другу. Але мені якось легше так підходити до завдань, коли я не ставлю собі дуже високих цілей.
Ще один приклад. Раніше я ставила б собі за завдання після зими помити і поховати з коридору весь зимовий одяг та взуття. Але знову ж таки, розуміючи, що це дуже часо- та енергозатратна справа, я б до травня не зібралась це зробити. А так я кожен день ховаю по одній зимовій речі, ну чи скільки вийде. То сніжколіп, то одну пару взуття помила і сховала, і т.д. Так, іще досі не все забрала, але це вже краще, ніж нічого.
Мені дуже запам"ятались і згодились слова з якоїсь статті флаймами Свєти Гончарової "не делать, а поделать". Не прагнути високих результатів, а зробити рівно стільки, скільки на то було часу і натхнення. Бо раніше мене дуже часто спиняла думка про те, що я і так не встигну щось закінчити або ж це займе у мене півдня (хоча часто справа, на яку півроку налаштовуєшся і думаєш, що займе цілий день, насправді займає лиш годину чи дві), і я просто не бралась до роботи.
А згадуючи ці слова, я реально роблю щось по чуть-чуть, розбиваючи роботу на малесенькі шматочки. Наприклад, колись я вважала одним завданням "помити холодильник", і саме так і підходила до цієї справи - помити цілий і ніяких інших варіантів, і відповідно, могла відкладати це на хто-зна коли. А потім стала ставити собі менші завдання - помити одну поличку в холодильнику, наприклад. А якщо є час і натхнення, можна потім і другу. Але мені якось легше так підходити до завдань, коли я не ставлю собі дуже високих цілей.
Ще один приклад. Раніше я ставила б собі за завдання після зими помити і поховати з коридору весь зимовий одяг та взуття. Але знову ж таки, розуміючи, що це дуже часо- та енергозатратна справа, я б до травня не зібралась це зробити. А так я кожен день ховаю по одній зимовій речі, ну чи скільки вийде. То сніжколіп, то одну пару взуття помила і сховала, і т.д. Так, іще досі не все забрала, але це вже краще, ніж нічого.
