[quote="Yummy mummy"]Я взагалі дуже терпелива і вмію довго чекати при потребі ;-) ,але якщо хтось без поваги до мене нехтує моїм часом-то злюся :niger: ...
Вот буває так,що домовилися з кимось на певний час, я лечу спотикаючись,щоб прийти вчасно,а їх немає,чекаю 5-10-30хв, а коли звониш і питаєшся ну де ви,то відповідь "ми ще дома,але вот вот вже виходимо" :dash: ....Або якщо хтось лізе без черги ,навіть не спитавши дозволу,коли ти вже годину,а то й більше прочекав :evil: ....
[/quote]

от і в мене так. Я навтіь часом люблю довгі черги (якщо тільки вони не вибивають мене з графіка) - я собі музику слухаю, книжку читаю, за людьми спостерігаю.
А от щодо пунктуальності - ммм... :oops: намагаюсь приходити вчасно. Але не завжди вдається. НАвіть на пари, буває частенько, запізнююсь. Правда завжди у таких випадках дзвоню, якщо є можливість, і попереджаю.

терпіти не можу чекати. коли якісь черги в магазині, то можу розвернутися і піти в інший. чи ше шось таке

В основному я пунктуальна, намагаюсь не підводити людину і не змушувати чекати (бо сама чекати не люблю), водночас, мій чоловік каже, що я можу довго збиратися, як ми йдемо кудись удвох або і з дитиною також, тому ЗАПВЖДИ чекає на мене він :grin: А взагалі я терпляча, ставлюсь із розумінням, якщо хтось спізнюється на зустріч чи якась подія відкладається, це життя! ;-)

Мені найлегше чекати, коли точно знаю, скільки має пройти часу, або коли очевидно, що все безнадійно, типу в чергах. Був зі мною прикол, їхала далеко і довго на електричці, вирахувала, ніби їхати 4 години, а виявилось, що 6... (математик ще той :?) То я ті останні дві години мало на стелю не лізла, так нудно і довго мені було їхати, тих 2 год. тягнулись довше перших чотирьох...
А от сьогодні на стала чекати біля кіоску, доки продавець зверне на мене увагу, в неї були тааакі важливі справи :x що я собі плюнула і пішла в інше місце, але не тому, що не могла чекати, просто чекання було невиправдане...
Сама намагаюся бути пунктуальною, знаючи свою слабкість до запізнень, навмисне ставлю собі часові межі по зборам, краще вже трохи раніше прийти і почекати самій, ній бігти з усіх ніг і нервуватися.

і я майже ні коли запізнювалась, коли потрібно завжди чекаю.

Я взагалі дуже терпелива і вмію довго чекати при потребі ;-) ,але якщо хтось без поваги до мене нехтує моїм часом-то злюся :niger: ...
Вот буває так,що домовилися з кимось на певний час, я лечу спотикаючись,щоб прийти вчасно,а їх немає,чекаю 5-10-30хв, а коли звониш і питаєшся ну де ви,то відповідь "ми ще дома,але вот вот вже виходимо" :dash: ....Або якщо хтось лізе без черги ,навіть не спитавши дозволу,коли ти вже годину,а то й більше прочекав :evil: ....
Дратує страшенно і в такому випадку я не промовчу :niger: ....
А сама я-пунктуальна :tipok: ,намагаюся бути вчасно(правда зараз з синочком не завжди так получається :oops: ),ну або просто попереджаю про своє запізнення...

Завжди і всюди запізнююсь, але як не дивно мені це всі пробачають :P
А чекати :? Напевно залежить від ситуації і настрою. Якщо заклопотана чи зла, то завжди йду напролом :niger: .
А як "нєжная і пушистая" і нема інших турбот, то можу й зачекати :)
Як ходила в ЖК на прийоми, то йшла туди завжди пішки (втомленій легше всидіти на одному місці :grin: ) і брала з собою цікаву книжку. Але то вже як була в декреті. А коли ходила ще на роботу, то завалювала в кабінет лікаря без всяких там черг і прошую-перепрошую :niger:

я завжди запізнююся...ЗАВЖДИ!!! :o вже дістало, але ніяк не можу навчитися розраховувати свій час :istereka: а тепер ще й з дитиною :crazy: ...
а от чекати вмію. про черги і маршрутки то звичайне діло, але в таких випадках бішуся коли хтось перед носом тормозить :x ...

найдовше чекала 2 рази.
вперше свого хлопця з армії. і це таки виправдало мої страждання :dance: : маю прекрасного чоловіка :clapping:
вдруге - на народження донечки :grin: . м"яко кажучи, я не залишилася розчарованою :clapping:

Я частенько запізнююсь. Завди стараюсь зібратися вчасно, але...інколи не виходить :? :oops:

а я або надто рано або пізно, але майже ніколи вчасно :crazy: