[quote="mari"]Чи могли ви поставити крапку чи крапки там тчи з тим, що забирало душевні сили.?[/quote]
так, я змушувала себе це робити. Бо часом таки забирає душевні сили, а я себе занадто люблю, щоб настільки мучити. Це важко, але сила волі в мене велика, то це для мене реально. Просто крапка і все.

подружечці: "Пускай я подруга не лучшая, зато настоящая. Я не обязательно должна писать тебе на стенке или звонить каждый день, но мы то обе знаем, что ближе нас по душе людей нет."

дівчата ,а кому в дзвонили?

оо, я теж тепер вже не дзвоню, можу вписати думки і настрій в щоденник. Прогрес.

[quote="mari"]Відступити.Зрозуміти до чого цей рух і метушня. Притормозити. Прислухатись до тиші.Заглянути в себе. Зрозуміти від чого т тікаєш, чого хочеш і нехочеш точно.Чи могли ви поставити крапку чи крапки там тчи з тим, що забирало душевні сили.?Поділіться як це було?[/quote]
Вчусь))))))) Трошки виходить))))
Як це було чи є??? Завжди хапалась за телефон, коли емоції мене переповнювали.....і дзвонила......і нічого доброго на емоція з тих дзвінків не було...
Зараз придушую в собі емоції...навіть тоді, коли дуже хочеться подзвонити.......і не дзвоню......стало легше, але не відразу)))))Так, що вчусь)))

ой, я думаю що за така назва!!!! А я от в житті ніколи не вміла вчасно зупинитися. Можливо, звідти і мої проблеми всі? Не вмію подумати про накопичене, не вмію розслабитися і попуститися там, де вже нема смислу, або роблю це дуже пізно, коли просто вимотана. Жаль....

Відступити.Зрозуміти до чого цей рух і метушня. Притормозити. Прислухатись до тиші.Заглянути в себе. Зрозуміти від чого тікаєш, чого хочеш і не хочеш точно.
Чи могли ви поставити крапку чи крапки там чи з тим, що забирало душевні сили.?
Поділіться як це було?