Гуртожиток (цікаві згадки і історії)

О! І в мене є цікавенька історія про гуртожиток! Я тоді жила в другому гуртожитку від педагогічного. В основному поряд з філологами там мешкали фізкультурники. Ми подружились з земляками моєї співмешканки - двома хлопцями-борцями Женею і Павлом. Приходять одного разу вони такі якісь загадкові на вечерю... Повечеряли, посиділи за столом, подякували і пішли. Ми собі розбалакались, теревенимо про те, про се... Відкриваються двері, заходить інший фізкультурник Василь (мій земляк, а зараз навіть кум!), і із загадковим виразом обличчя, приставивши палець до губ (Тихо!) , починає щось шукати...
Ми з Оленкою квадратними очима довго на те все дивились... А виявилось, що хлопці-борці заховали нам під стіл жучок для прослуховування, Зловили на радіо сигнал і любенько собі слухали нашу розмову... А Василь по щасливому збігу теж шукав хвилю на радіо і знайшов нас, впізнав і прийшов рятувати...

Закінчилась ця історія двома відерками морозива, які ми зажадали як викуп за жучок! Стільки морозива я ще ніколи не їла!!!

**westa** » 17 лютого 2013, 23:18

Ех , ностальгія !..Я б з превеликим задоволенням повернулася в "гуртожитські " часи . В різних гуртожитках , причому в різних містах я провела майже 10 років (враховуючи першу роботу ).Найвеселіше було в Києві , коли після дороги і 8-годинної черги на реєстрацію і поселення виявилося , що нас поселили 7 дівчат в одну кімнату на 5 ліжок. Поки ми всі посходилися і порахувалися , то робочий день закінчився ( а було це в п"ятницю :dash:

) і нам прийшлося в терміновому порядку знайомитися з половиною гуртожитку , щоб знайти два місця , розселялися по жеребу.
Ще згадується Щедрий вечір на 41 страву ( деякі дублювалися ) і 32 персони , колядки і щедрівки в трамваях і метро. Веселі були часи. Вчилися , працювали і театри ходили ... Не те , що зараз - розлінилася :scare: