Романівна » 03 квітня 2012, 10:50
мені з чоловіком- начальником було простіше: говорить прямо, чітко формулює завдання, якщо й накричить, то небезпідставно. підстав і підлостей не робив. були проблеми - кликав в кабінет і вичитував без свідків, а потім допомагав виправити помилки.
а в декрет пішла від начальниці. я не йшла, я втікала. кобіта незаміжня і ніколи не була, дітей нема, друзів нема, особистого життя нема. коли дізналася про мою вагітність, то таке почалося... мене до 7 місяця тричі забирала швидка зі слізьми і кровотечею з носа від тиску, а коли потрібно було лягти на збереження, то вона кричала, що я симулюю і про все донесе обласному керівництву

а ще всякі мутки з її боку, істерики перед колективом

ой, как вспомню, так вздрогну)
мені з чоловіком- начальником було простіше: говорить прямо, чітко формулює завдання, якщо й накричить, то небезпідставно. підстав і підлостей не робив. були проблеми - кликав в кабінет і вичитував без свідків, а потім допомагав виправити помилки.
а в декрет пішла від начальниці. я не йшла, я втікала. кобіта незаміжня і ніколи не була, дітей нема, друзів нема, особистого життя нема. коли дізналася про мою вагітність, то таке почалося... мене до 7 місяця тричі забирала швидка зі слізьми і кровотечею з носа від тиску, а коли потрібно було лягти на збереження, то вона кричала, що я симулюю і про все донесе обласному керівництву :dash: а ще всякі мутки з її боку, істерики перед колективом :scare: ой, как вспомню, так вздрогну)