nadusha » 24 березня 2013, 10:06
В старшого жовтушка пройшла до трьох тижнів, а з молодшим мусили лягати в лікарню... Справді, коли день в день бачиш дитинку, то звикаєш до жовтого кольору: жовтенький, але ж їсть-спить, значить все у нас добре. Першим дзвіночком для мене став візит дільничої, тоді в нас була дужа хороша педіатр, якій я справді довіряла. Вона зауважила, що малий став ще жовтіший, сказала давати Хепель, галстену, ентеросгель. Через тиждень був ще один її візит, покращення не відбулось, дільнича заговорила про госпіталізацію... Я була в паніці, до лікарні дуже не хотілось... Звернулись ще до іншої педіатра в обласній дитячій, здали аналіз на білірубін. Показник був не катастрофічний, тому ще продовжили лікування вдома... Але через тиждень Денис став оронжевим, дільнича , коли робила ті всі неврологічні тести, помітила погіршення (і я бачила зміни)... Перездали ми аналіз - білірубін не тільки не зменшився, а виріс... Нас положили в обласну дитячу, в патологію новонароджених.
Капали Денисові кожен день, пили бактерії, робили сліпе зондування (пив якийсь розчин, а потім ставили на праву сторону грілку, там, де жовчний), раз світили лампою... Лежали ми більше тижня, було важко... Ще в той час старший підхопив ГРВІ, мав температуру, хотілось розірватись надвоє...
Але в лікарні я бачила хлопчика, майже двомісячного з жовтушкою,то там були страшніші ускланення, було видно одразу, що щоссь не те... Висунутий язичок, обмяклий... Бачила їх з мамою потім, то все було добре.
Жовтушка небезпечна тим, що може дати ускладнення на неврологію. Тому, якщо нема покращення три тижні, то раджу хоча б здати аналіз на білірубін.
В старшого жовтушка пройшла до трьох тижнів, а з молодшим мусили лягати в лікарню... Справді, коли день в день бачиш дитинку, то звикаєш до жовтого кольору: жовтенький, але ж їсть-спить, значить все у нас добре. Першим дзвіночком для мене став візит дільничої, тоді в нас була дужа хороша педіатр, якій я справді довіряла. Вона зауважила, що малий став ще жовтіший, сказала давати Хепель, галстену, ентеросгель. Через тиждень був ще один її візит, покращення не відбулось, дільнича заговорила про госпіталізацію... Я була в паніці, до лікарні дуже не хотілось... Звернулись ще до іншої педіатра в обласній дитячій, здали аналіз на білірубін. Показник був не катастрофічний, тому ще продовжили лікування вдома... Але через тиждень Денис став оронжевим, дільнича , коли робила ті всі неврологічні тести, помітила погіршення (і я бачила зміни)... Перездали ми аналіз - білірубін не тільки не зменшився, а виріс... Нас положили в обласну дитячу, в патологію новонароджених.
Капали Денисові кожен день, пили бактерії, робили сліпе зондування (пив якийсь розчин, а потім ставили на праву сторону грілку, там, де жовчний), раз світили лампою... Лежали ми більше тижня, було важко... Ще в той час старший підхопив ГРВІ, мав температуру, хотілось розірватись надвоє...
Але в лікарні я бачила хлопчика, майже двомісячного з жовтушкою,то там були страшніші ускланення, було видно одразу, що щоссь не те... Висунутий язичок, обмяклий... Бачила їх з мамою потім, то все було добре.
Жовтушка небезпечна тим, що може дати ускладнення на неврологію. Тому, якщо нема покращення три тижні, то раджу хоча б здати аналіз на білірубін.
