В мене двоє дівчаток Софійка старша і Юля молодша, різниця 1 рік і 9 місяців. Коли менша була дуже маленька були прояви ревнощів в старшої, вона коли я меншу годувала могла вкусити за речку ножку, потягнути щоб поцьомати, а в основному багато помагала бавилася, їй цікаво було. Коли Юля підросла було десь коло рочку і почала сама ходити, повзати, то Софійка нею гралася як лялькою садила, годувала і тд... А ТЕПЕР - це БАНДА!!! Софія намовляє Юлю і та робить збитки, а потім каже то не я то Юля, чи кзяться так що хата ходором ходить. Хоча часом і все буває гарно, чемно, але останнім часом дуже рідко.

[b]Liljondr[/b], головне, що з добрими намірами. А носа і рота Якимчик вже не дав би заліпити, він вже великий :)

Доці до дитячого наборчика лікаря дала ще два лейкопластира.
Через пару хвилин прибігла хвалитися, що Якимчика полікувала.

приходжу - На голівці вже красувалися наліпки лейкопластира. і тімячко зачепила.
ой, добре що ротик з носиком не заклеїла

ось таке то в мене чудо , лікарка майбутня :crazy:

Марта - 100%. В мене з дівчатками була схожа тактика: Яринка знала що їй можна робити і те робила (а можна їй було багато: намастити кремом, принести-викинути памперс, витерти, причесати, накрити, поколисати, показувати іграшки, книжечки, співати пісеньки-а вже, як менша підросла, то Яринка пильнувала, як вона їсть, куди повзе, що бере і т.д.) Думаю, оскільки в старшої було багато "обов"язків" то й на збитки часу не вистачало.

Я теж досвіду двох діток не маю, але маю власний досвід, як старшої сестрички. Мені було 2 роки.
Що було- нагодувала її місячну жовтком, добре, мама побачила, а так вроді більш нічого.
Це не з вредності! Просто маленька дитинка- як лялька, всі кажуть спочатку- а ТИ хочеш сестричку /братика, проси маму, хай "купить" ТОБІ сестричку, оце ТВОЯ сестричка, а коли її приносять- вона, виявляється, не твоя- бо чіпати не можна, на руки не можна, а тобі ж хочеться! То ж ТВОЯ сестричка!)))))) Малі дітки ще не розуміють, що можна зробити щось погане. Варто просто чітко говорити, що робити тільки так і так- легенько гладити, показувати іграшки, т.д. Ну, і не залишати самих, звичайно. І не відганяти старшу дитину від меншої, бо от тоді вже почнеться ревність.

знаю приклади в знайомих, що показує що різниця в віці не сильно й впливає.
В подруги різниця між хлопчиками 4 з половиною . а вона застала як старший пригав через малого туди сюди, коли меншому було 2-4 місяці :scare:

а однокласник свого часу ще як я була в школі, розповідав, що він молодшій сестричці-теж школярці, привязав до косичок гірі. Вона коли писала уроки не помітила, але потім він застав її плачучу і лежачу на підлозі з тими гірями . Бідна дівчинка.

[quote="georginochka"]Моя тема :) я завжди думала, якщо старша дівчинка, то такого не буває :? Напевне також через ревнощі.[/quote]

думаю що то не ревність, а просто вредність.
бо дуже з чоловіком стараємося щоб вона не ревнувала. Його поцьомаємо, її два рази.
Вона дуже любить його. Умиляється, з його маленьких вушок, ніжок, носика.
Балдіє коли він їй посміхається і їй лепече.
Але от деколи може таке зробити.

[quote="гра з вогнем"]
[color=#FF0000]та всі через це приходять.[/color] знаю одного хлопця, який свою сестру з коляски викидав реально, просто перевертав оту штуку, забула як ви її називаєте. [color=#FF0000]а коли з балкону викинути ніс, встигли спинити[/color][/quote]
нікому не бажаю через таке проходити ,а скільки тому доброму братчику було?

я колись свого брата в пориві допомоги мамі водою поїла так, ще ві аж синій був...
та всі через це приходять. знаю одного хлопця, який свою сестру з коляски викидав реально, просто перевертав оту штуку, забула як ви її називаєте. а коли з балкону викинути ніс, встигли спинити

Моя тема :) Я вже втомилась від всіляких наших "страшилок" :istereka:
Але в моїх різниця зовсім невелика, та й Марко розбалуваний мною безмірно :oops:
Була зовсім мала - не чіпав, міг поцілувати, обняти (рідко, але бувало). Потім Златка підросла, почала претендувати на іграшкм, на інший рівень уваги дорослих і тут почалось... В основному це ляскання по лобі, штовхання головою, спроби наступити на спину повзаючій сестричці :shock: рідко - запустити чимось (перед цим зазвичай попереджав "кину в Зяточку"). Ага, ще один раз накинув їй на голову одіяло, чого сам і налякався. І сміх, і гріх - прибігає плачущий Марко, каже що накрив Златочку, прибігаю, а воно, бідолашне, стоїть під тим коциком, як маленький привид, вибратись не може, плаче :(
І це все при тому, що залишаю я їх максимум на пів хвилини.
Але то не все так погано, а тільки час від часу :) То в нас такі напади ревнощів :( Є надія, що переростем.

[b]Liljondr[/b], я завжди думала, якщо старша дівчинка, то такого не буває :? Напевне також через ревнощі.