Матвій 6 років.

Помагає мені різати ревінь. Багатенько вже нарізав, втомився видно. Каже: ну скільки ще той щебінь різати? Ревінь-щебінь - попутав :ha:

На морі. Розказує мені, що йшли з татом і бачили щурика. Я так здивувалася, де він того щура знайшов серед білого дня. Як виявилося пізніше, він мав на увазі ящірку :hi: Перебігала через дорогу. Ящірка-щурик - йому здалось подібним.

Дала сину їсти фініки. Розрізала навпіл, витягла кісточки. Поклала перед ним. Він так дивиться підозріло і каже: А то не хрущі? :ha: А вони дійсно і по формі, і на вигляд нагадують крильця хрущів :hi: :hi: :hi: Сміялися всі.

З останнього (сину скоро буде 5):

- Сильно пчихнув, і видно так, аж йому заклало вуха. Каже: мама, мені аж вуха закрилися :hi:

- Познайомився з хлопчиком Костею. Ім'я не надто поширене зараз і ніяк не давало йому спокою. Сидить, довго думає, а тоді каже: а чому його назвали Костя? Бо він зроблений з кісток? :crazy:

- Вивчаємо з брошурки професії і Матвій їх називаємо по-своєму: корабліст - моряк, малювальник - художник, поливальник - садівник, ремонтовник - механік, вишивальник - швея (причому там намальована саме жінка, але для нього то вишивальник :hi: )

- В нас біля вікна росте великий каштан і кожної весни там голуби роблять гніздо. Цього року не виняток. Малий так дивиться уважно і каже: а де ті голубки, що тут були минулого року? Пояснюю йому, що вони висиджують потомство, годують пташеня, а потім воно підростає і залишає гніздо. Дуже та історія його занепокоїла, як це пташеня живе без тата і мама :ha: А потім каже: я якби був голубенятком, то ніколи б від вас не полетів! :ha:

- Декілька днів підряд повторював фразу "в гаразі", що я інтерпретувала як "в гаражі". Але він її вживав у таких ситуаціях як "я в гаразі туди не хочу", "я в гаразі не буду туди ходити" і т.д. І по контексту гараж там взагалі не підходив :crazy: Я ніяк не могла його зрозуміти, а він від того дуже нервувався. Аж потім ми зрозуміли, що то він казав "взагалі" на свій лад :ha: Тобто він взагалі не хотів кудись йти, взагалі не хотів щось робити і т.д. Нарешті дійшли згоди :pardon:

Помітила, що ми всі Маргаритку як саму маленьку трохи розбалували. Загалом вона дівчинка чемна, але може покомандувати, особливо за столом: дай, намаж, налий і т.п.
Ну ось в черговий раз чую: Давид, намаж мені маслом хліб!
Кажу до неї: Ні, так не піде. Хочеш, щоб щось тобі зробили, гарно попроси і скажи чарівне слово (маю на увазі, "будь ласка", звісно).
А вона подумала-подумала, підняла руки догори і гукнула: Абракадабра!! :В):

*****
Переказую чоловікові кінець фільму, який він не додивився. Щось обговорюємо. Маргаритка в цей час кричить-гукає під боком: Мама! Ігнорую, бо ж треба дорозказати. Знову: Мама!! Ігрнорую. Знову: Мама!!! Не витримую. Розвертаюсь і в тон їй дещо голосніше: Що?! Посміхається задоволена і звичайним спокійним тоном відповідає: Нічого. :=):

Розглядає Матвій нашу весільну фотографію. Я там зі спини і фата розвівається на вітрі. Він так дивиться уважно, а потім каже на повному серйозі: "Мама, а ти що була метеликом?! З крилами, літала по небу?" :hi:

Щодо плутаних слів, то у нас лишилось від Терезки два у сімейному вжитку: кісто (тісто) і косилка (посилка).
Якщо йду на пошту, то кажу " за косилкою". Домашні мене розуміють)

Моя Мартуся теж деякі слова плутає. Наприклад, коли затор на дорозі, каже не пробка, а коробка. Я спершу не могла ніяк зрозуміти, коли вона казала, що маршрутка не їде, бо там певно коробка. Думаю, ну яка ще коробка :hi:

Наш Матвій путає слова "етикетка" і "піпетка". То на одязі у нього завжди стирчать піпетки :hi: Так само зі словами "поп-корн" і корм. Киці у нас їдять поп-корн (з його вуст це звучить як "поке-мой" :hi: )

Вибираємо імя для братика кажу можe Маркіян, Злата моя 2.5 роки
— Морквяня ні, бо то морква. :hi:

Купила снудик на шию, алe один на двох дівчат бо більшe нe було. І тeпeр воюють хто маж вдіти. Марго, як старша завжди швидшe його вдіває, а Злата починає нeрвуватися. То одного разу кажe мeні Злата, дай мeні старий шарф, щоб я тут зараз нe нeрвувалася і нe сварилася :crazy:
Тільки що кажу Златі
—ти знаєш що я Тeбe дужe люблю?
—я Тeбe тeж "по англійськи"

Денис розпитує про кров, чому вона тече. Розказую йому про судинки, розглядаємо вени. І тут він видає: "Мама, а якщо я поріжусь, моя душа не зможе вилетіти з мене через судинки?" :ha: