[quote]Чи слухняна ваша дитина?[/quote]
А я і не хочу, щоб мої діти були слухняними. ::Р:

На мою думку все в цьому світі відносно.
Ну хоче моя дитина колупати сніг рукою, а не лопаткою, я щось там в шутку намагаюся інколи втюрити ту лопатку, але є деякі моменти, що вона просто Хоче саме рукою то і нехай, що через 5 хв руки мокрі, але ж для неї то була радість і руки зовсім не холодні.
Ну обірвала всі листки у свій ріст на китайскій розі яка росте довга і пряма і кожен раз кричить мені: Мама, кака, говорю що вже хватить обривати, ну хочеться деколи їй таке зробити! Розумію коли виросте такого робити не буде.
Хоче по сходах йти наверх, хоча ножки маленькі і вона навіть не могла раніше на сходинку ступити, а лиш за перила трималася і як балерина на нозі крутилася, але після двох тижнів тренувань проходить 10 сходинок сама (правда з невидимою маминою підстраховкою).
Для когось такі та інші речі це неслухняність і коли надворі гуляю з Марго то лиш чую:туди не лізь, сніг не бери, не стій бо холодно, не біжи бо жарко, на дихай носом, бо холодно, не говори бо холодно, то стаю на місце дитини, аналізую що можна і получається, що НЕ МОЖНА нічого, навіть біля мами стояти, бо холодно :crazy:
Такщо шукаю позитивні сторони в дитині і всіляко їх підтримую.
[size=150]Любят не за что-то, а вопреки чему-то [/size](сорі за рос. на укр не можу дослівно перекласти)

[quote="Sawwku"]я не сподіваюся на "коли перейде". бачу, що хто пускав на авось, то дитина неконтрольвана і агресивна виросла. в результаті починають ставити на місце вже коли треба "переламувати" те, до чого маля звикло і вважає нормою
збоку це страшно, бо ведеться справжня війна. а від неї, як відомо, страждають всі навкруги. мені логічніше провести на початку бій, щоб не допустити затяжних битв[/quote]
у Нас как-то особо и не было тантрумов, а если и были - я как раз-таки относилась к происходящему спокойно, не нервничала абсолютно, соглашалась с ребенком практически во всем (не хочешь одеваться? хорошо, не будем одеваться.... Потом переключала его внимание на что-то другое, и тогда уже, не акцентируя внимания на том, что мне нужно, делала то, что мне нужно))))
Три года минуло - ребенок не агрессивный и не неуправляемый. Бывает, не слушает с первой просьбы (тогда я даю ему время, считаю до 3х вслух, и он идет на контакт), имеет свое мнение - ну я только рада за него. У Нас с ним дружба.

Так что наблюдения Сашшки не абсолютны

28 СПОСОБІВ сказати дитині: «Я тебе люблю»

1. Ти у мене молодчина!
2. Це якраз те, що потрібно.
3. Я нудьгувала без тебе
4. Не відступай!
5. Не скромничати!
6. (Мовчки обійняти)
7. Ще один ривок і все вийде.
8. Я щаслива, що ти в мене є.
9. Хоча в житті і бувають неприємності, але я з тобою.
10. Вітаю з перемогою!
11. Продовжуй в тому ж дусі.
12. Відмінно!
13. Я тобою пишаюся.
14. Ти найкращий!
15. Я теж робила помилки, коли вчилася в школі.
16. Дивитися на тебе одне задоволення.
17. Для мене важливо все, що тебе хвилює, тривожить і радує.
18. Сонечко моє.
19. Все просто чудово.
20. Чудова думка.
21. Це тобі під силу.
22. (Мовчки погладити по голові)
23. Ти такий уважний.
24. У тебе попереду блискуче майбутнє!
25. Пам'ятай, рідний, я завжди з тобою поруч!
26. Ти краще - що є в мені
27. У тебе все вийде-я в тебе вірю!
28. Спи моя солодка. Завтра буде новий день і нові перемоги!

СПРОБУЙТЕ ПРОДОВЖИТИ СПИСОК ...
Коли ми висловлюємо дитині нашу любов, ми даємо йому підтримку і відчуття близькості з нами, необхідні для повного саморозкриття, реалізації. Сказати «Я тебе люблю» це тільки одна з можливостей. Є багато слів і безмовних жестів, які більше підходять до конкретної ситуації і підкріплюють в дитині почуття впевненості в собі, прийняття миру й любові.

я не сподіваюся на "коли перейде". бачу, що хто пускав на авось, то дитина неконтрольвана і агресивна виросла. в результаті починають ставити на місце вже коли треба "переламувати" те, до чого маля звикло і вважає нормою
збоку це страшно, бо ведеться справжня війна. а від неї, як відомо, страждають всі навкруги. мені логічніше провести на початку бій, щоб не допустити затяжних битв

Мій після того як перехворів зовсім нікого не слухає. Це не роби-ні, то не роби-ні, на горшок перестав проситися, навіть коли хоче :dash: а коли сваримо то може навіть вдарити :crazy: Коли кашу їсть то спеціально розсипає, зовсім не слухається :cry: :cry: І коли надвір вдівається то така істерика.... :scare: коли вже воно пройде?

моя вредна як для мене, але в порівнянні з деякими іншими дітками з якими ми спілкуємося то ще дуже навіть чемна. Дуже схожа на мене - коли всі її дістають (відбирають іграшки, штовхають, кричать на неї) вона спокійна, спокійна, спокійна, а потім як дасть - не важно кому - хто під руку попадеться))))))))деколи так встидно що якраз тій дитині яка з нею найчемніше грається Аня зпересердя врізала(((( Деколи буває 2не в настрої" - от наприклад сьогодні (не знаю чи то погода чи самопочуття але з самогго ранку все не так) збираємось на вулицю "не піду гулять!" і в плач, вийшли погуляли, йти додому - знов плаче що не піде. А мною зі злості аж підкидало((((

Смішне.
7. Якщо це виглядає точнісінько як моє, це моє - більшість дітей можуть свою іграшко по одній подряпині (відтінку, запаху..) відрізнити.

а ви десь писали що не діляться дітки іграшками і тому нечемні. Чемні -чемні

14 правил дитини до 3-х років.

Цікавий погляд:)

1. Якщо воно мені подобається, це моє.
2. Якщо воно у моїй руці, це моє.
3. Якщо я можу це у тебе взяти, це моє.
4. Якщо воно було в мене недавно, це моє.
5. Якщо це моє, воно ніколи не повинно стати твоїм.
6. Якщо я щось будую, усі частини - мої.
7. Якщо це виглядає точнісінько як моє, це моє.
8. Якщо мені здається, що це моє, це моє.
9. Якщо це твоє, але я спер, це моє.
10. Все, що не прибите, - моє, все, що я зможу відірвати, - не прибите.
11. Якщо я це побачив першим, це моє.
12. Те, чого кілька штук, ВСЕ моє.
13. Якщо ти його випустив з рук, це автоматично стає моїм.
14. Те, що нікому не потрібно або несмачно, можеш залишити собі.