eney » 03 березня 2016, 16:38
1.Чому ви вирішили не віддавати у дит.садок? Не було потреби, до 4 зі мною, потім була така робота, що проводила багато часу дома, могла брати на роботу, 3 бабусі
2.Що повпливало на формування такого погляду. А ви можете спокійно реагувати на всі капризи вашої дитини??? а коли тих дітей 30??? Не хочу щоб йому зламали психіку.
3.Як ви справляєтесь. Нормально, садік не повинність, в наш час і школу можна проскочити.
4.Чи достатньо вашій дитині спілкування з іншими дітьми. Так. Він постійно з нами, багато розмовляєм, гуляєм, є сестри, відвідував школу ранього розвитку зараз в школі вихідного дня, адекватний, майбутня вчителька за мною не бігає з піною, малий в сльозах не приходить, однодумці в класі є, на відеозаписах зі коридору школи бачу що постійно грається з хлопцями, ніколи не ображає інших, але здачу дає
5.Як проходить ваш спільний день. Як у всіх, поїсти топити, щось зробити по дому(обовязковий обовязок принести грязний посуд в мийку, прибрати іграшки, повністю бере участь у готуванні їжі, прибиранні), відпочити, щось для душі... Мультики, ігри,планшет, смартфон, робота в зошитах, Беар Гріллс замість колискової
6.Як знаходите час для власних справ та відпочинку. Маю, щей на повной робочий день вийшла і пішла на 2 вищу, чоловік увагою не обрілений, періодичні упадки сили є, відчуття депресії і втоми буває, легко долається полученям "хотелок"
Хочу діток ще, і впевнена, що сплавляти їх в садок, щоб знайти час для себе не стану. Навпаки рекомендую ловити моменти дитинства дітей, вже в 5 класах на виступ 30 дітей приходить 2-3 мами, в той час коли на 30 першачків 70 дорослих, і це не тому що батьки погані, ні, діти стають дорослими, батьки перестають бути потрібні (не буде вас 12 літній обіймати при однолітках, чи цілувати в щоку, а 6буде, ще й на коліна сяде
і скаже як вас любить, і що він придумав робити вечері )
1.Чому ви вирішили не віддавати у дит.садок? Не було потреби, до 4 зі мною, потім була така робота, що проводила багато часу дома, могла брати на роботу, 3 бабусі :crazy:
2.Що повпливало на формування такого погляду. А ви можете спокійно реагувати на всі капризи вашої дитини??? а коли тих дітей 30??? Не хочу щоб йому зламали психіку.
3.Як ви справляєтесь. Нормально, садік не повинність, в наш час і школу можна проскочити.
4.Чи достатньо вашій дитині спілкування з іншими дітьми. Так. Він постійно з нами, багато розмовляєм, гуляєм, є сестри, відвідував школу ранього розвитку зараз в школі вихідного дня, адекватний, майбутня вчителька за мною не бігає з піною, малий в сльозах не приходить, однодумці в класі є, на відеозаписах зі коридору школи бачу що постійно грається з хлопцями, ніколи не ображає інших, але здачу дає
5.Як проходить ваш спільний день. Як у всіх, поїсти топити, щось зробити по дому(обовязковий обовязок принести грязний посуд в мийку, прибрати іграшки, повністю бере участь у готуванні їжі, прибиранні), відпочити, щось для душі... Мультики, ігри,планшет, смартфон, робота в зошитах, Беар Гріллс замість колискової
6.Як знаходите час для власних справ та відпочинку. Маю, щей на повной робочий день вийшла і пішла на 2 вищу, чоловік увагою не обрілений, періодичні упадки сили є, відчуття депресії і втоми буває, легко долається полученям "хотелок"
Хочу діток ще, і впевнена, що сплавляти їх в садок, щоб знайти час для себе не стану. Навпаки рекомендую ловити моменти дитинства дітей, вже в 5 класах на виступ 30 дітей приходить 2-3 мами, в той час коли на 30 першачків 70 дорослих, і це не тому що батьки погані, ні, діти стають дорослими, батьки перестають бути потрібні (не буде вас 12 літній обіймати при однолітках, чи цілувати в щоку, а 6буде, ще й на коліна сяде :love: і скаже як вас любить, і що він придумав робити вечері )
