TaniaPicaSSo » 24 червня 2017, 00:44
І мене турбує дане питання. В нас ситуація така. До мультиків діти привчені ще до року, а все "дякуючи" чоловіку. У нього це найпростіший спосіб зайняти дітей. Вже навіть менша постійно приповзає до нього, коли він за компом, смикає його за штанку, хоче щоб він взяв на руки і включив мультики. Я не раз говорила з чоловіком на ту тему, але так виходить, що він вдома працює, і коли я залишаю їх вдома, а сама кудись йду, (найчастіше то на йогу, але десь колись ще кудись виходжу, хоч і не часто), а він мусить працювати. Часом діти можуть і самі забавитись, навіть менша може часом повзати по хаті і годину нікого не чіпати, вже не кажучи про старшу, ну але як якась ситуація, що вони йому заважають, то зразу починається кінозал. Я вже з цим змирилась і сприймаю це, що так вже мусить бути. Але якщо вже я прийшла додому, то вже більше мультиків того дня не дозволяю. Але як і писали дівчата, легше не включати, ніж включити а потім вимикати. В принципі, я не проти самих мультиків як таких і до години в день вважаю допустимим. АЛЕ тільки не на ютубі, це по-перше. Ютуб це щось страшне, бо, як писала Сем, лишаєш дитину з одними мультиками, а через півгодини вона вже навключає собі всяких монстрів. Ну і просто, на ютубі очі розбігаються від різноманіття, хочеться ще і ще, я помітила, що Марта не може додивитись до кінця серію на 5 хв, постійно переключає, а краще цю, а нє цю, оцю включу. Тому я стараюсь краще включити повнометражний мультик на годину-півтори, вже скачений або на якомусь сайті, не на ютубі. І на нервову систему краще, та година але з одним сюжетом так не впливає, як ото постійно щось інше.
А ще в нас мультики то розмінна монета. Заборона мультиків то наше єдине покарання. За грубі проступки, типу як вдарить когось або дуже довго істерить за якусь фігню, зразу заборона мультиків на день-два чи більше. І трохи не подобається це мені тим, що я себе ловлю на тому, що шукаю вже будь-яку причину, щоб їх заборонити. Бо реально без мультиків жити можна, і життя якесь краще без них.
До телефона, на щастя, в нас Марта не привчена, щоб дуже. Десь колись дуже рідко дозволяю погратись, може 2-3 рази в місяць. Це в нас винагорода, якщо вчасно підготується до сну, і тоді я дозволяю 10-15 хв погратись, але це в нас рідко буває ))
Я підтримую думку Наталінди, Юлі та інших дівчат, що з гаджетами дітей дружити рано не варто. Інша справа, якщо навчати їх користуватися ними повноцінно, то я ще розумію. Тобто якби дитина в 6 років знала хоч пару кодів, щоб зробити сайт, ну то молодець, звичайно. А скачувати і бавитися в ігри дурний зможе. Від того розумітися в технологіях дитина не буде, а фантазію і вміння знайти собі заняття воно таки вбиває.
Була нещодавно в нас така ситуація. Їхали поїздом зі Львова. Заходимо в наш плацкарт, а там вже сидять тато з дівчинкою Мартусиного віку. Я так зраділа, думала, що як чудово, буде компанія Мартусі. Я тільки встигла подумати, як тато дівчинки висадив її на другу полицю і дав в руки планшет. Марта трошки розчарувалась, бо теж хотіла гратись і з дівчинкою, і так заглядали одна на одну час від часу, але та з планшетом. Марта теж зразу до мене, щоб я дала на телефоні побавитись. А я з собою навіть в дорогу беру і розмальовки, і ігри настольні. І сіли ми грати гру якусь. І та дівчинка так поглядала нас з цікавістю і навіть попросила тата дозволу спуститись, щоб погратися з нами. Але тато сказав, що ні, хай там сидить. І це не подумайте, що був якийсь поганий тато. У всіх інших відношеннях було видно, що він дуже хороший і дбайливий татусь, але десь вже в їхній сім'ї прижилося, що дитину найкраще зайняти планшетом. Але ж ми, дорослі, тим самим крадемо в них стільки цікавого, що вони можуть навіть не знати.
Коли в нас бувають періоди без мультиків, то Марта без проблем себе чимось займає, а як подивиться день-два мультики, то потім ходить і ниє, що їй нудно, нема чим зайнятись, і єдине, що вона хоче, то мультики. І от так як в дівчат, і не шкода включити на трошки, але краще вже не включати зовсім.
І мене турбує дане питання. В нас ситуація така. До мультиків діти привчені ще до року, а все "дякуючи" чоловіку. У нього це найпростіший спосіб зайняти дітей. Вже навіть менша постійно приповзає до нього, коли він за компом, смикає його за штанку, хоче щоб він взяв на руки і включив мультики. Я не раз говорила з чоловіком на ту тему, але так виходить, що він вдома працює, і коли я залишаю їх вдома, а сама кудись йду, (найчастіше то на йогу, але десь колись ще кудись виходжу, хоч і не часто), а він мусить працювати. Часом діти можуть і самі забавитись, навіть менша може часом повзати по хаті і годину нікого не чіпати, вже не кажучи про старшу, ну але як якась ситуація, що вони йому заважають, то зразу починається кінозал. Я вже з цим змирилась і сприймаю це, що так вже мусить бути. Але якщо вже я прийшла додому, то вже більше мультиків того дня не дозволяю. Але як і писали дівчата, легше не включати, ніж включити а потім вимикати. В принципі, я не проти самих мультиків як таких і до години в день вважаю допустимим. АЛЕ тільки не на ютубі, це по-перше. Ютуб це щось страшне, бо, як писала Сем, лишаєш дитину з одними мультиками, а через півгодини вона вже навключає собі всяких монстрів. Ну і просто, на ютубі очі розбігаються від різноманіття, хочеться ще і ще, я помітила, що Марта не може додивитись до кінця серію на 5 хв, постійно переключає, а краще цю, а нє цю, оцю включу. Тому я стараюсь краще включити повнометражний мультик на годину-півтори, вже скачений або на якомусь сайті, не на ютубі. І на нервову систему краще, та година але з одним сюжетом так не впливає, як ото постійно щось інше.
А ще в нас мультики то розмінна монета. Заборона мультиків то наше єдине покарання. За грубі проступки, типу як вдарить когось або дуже довго істерить за якусь фігню, зразу заборона мультиків на день-два чи більше. І трохи не подобається це мені тим, що я себе ловлю на тому, що шукаю вже будь-яку причину, щоб їх заборонити. Бо реально без мультиків жити можна, і життя якесь краще без них.
До телефона, на щастя, в нас Марта не привчена, щоб дуже. Десь колись дуже рідко дозволяю погратись, може 2-3 рази в місяць. Це в нас винагорода, якщо вчасно підготується до сну, і тоді я дозволяю 10-15 хв погратись, але це в нас рідко буває ))
Я підтримую думку Наталінди, Юлі та інших дівчат, що з гаджетами дітей дружити рано не варто. Інша справа, якщо навчати їх користуватися ними повноцінно, то я ще розумію. Тобто якби дитина в 6 років знала хоч пару кодів, щоб зробити сайт, ну то молодець, звичайно. А скачувати і бавитися в ігри дурний зможе. Від того розумітися в технологіях дитина не буде, а фантазію і вміння знайти собі заняття воно таки вбиває.
Була нещодавно в нас така ситуація. Їхали поїздом зі Львова. Заходимо в наш плацкарт, а там вже сидять тато з дівчинкою Мартусиного віку. Я так зраділа, думала, що як чудово, буде компанія Мартусі. Я тільки встигла подумати, як тато дівчинки висадив її на другу полицю і дав в руки планшет. Марта трошки розчарувалась, бо теж хотіла гратись і з дівчинкою, і так заглядали одна на одну час від часу, але та з планшетом. Марта теж зразу до мене, щоб я дала на телефоні побавитись. А я з собою навіть в дорогу беру і розмальовки, і ігри настольні. І сіли ми грати гру якусь. І та дівчинка так поглядала нас з цікавістю і навіть попросила тата дозволу спуститись, щоб погратися з нами. Але тато сказав, що ні, хай там сидить. І це не подумайте, що був якийсь поганий тато. У всіх інших відношеннях було видно, що він дуже хороший і дбайливий татусь, але десь вже в їхній сім'ї прижилося, що дитину найкраще зайняти планшетом. Але ж ми, дорослі, тим самим крадемо в них стільки цікавого, що вони можуть навіть не знати.
Коли в нас бувають періоди без мультиків, то Марта без проблем себе чимось займає, а як подивиться день-два мультики, то потім ходить і ниє, що їй нудно, нема чим зайнятись, і єдине, що вона хоче, то мультики. І от так як в дівчат, і не шкода включити на трошки, але краще вже не включати зовсім.
