Як пояснити дитині, що родича вже нема в живих?

[Melisa]

Наперед прошу вибачення, що трохи посію смутку на форумі своєю темою. Але мені ДУЖЕ потрібна ваша допомога.
Так сталось, що сьогодні не стало Веронічиного дідуся (чоловікового тата). Як їй про це розказати? Що говорити? Хтось зустрічався з таким?
Коли помирав мій дідусь (минулого року. Ніці було майже 2), то я сказала, що він полетів на небо і звідти на нас дивиться. Так як вона його добре не знала, бо бачила всього 3 рази, то реакція була нормальною.
А зі своїм дідусем доня бачилась дуже часто (5-6 раз в місяць). І так як вона вже трохи підросла, багато чого розуміє, то я тепер мудрую, як пояснити їй ситуацію, що склалась.
Ось моя версія:
На Землі є багато різних людей і хороших, і не дуже. Часом так трапляється, що Богу потрібна допомога, тому Він кличе до Себе хороших людей, і забирає їх на небо. Дідусь був дуже хорошою і доброю людиною, тому Господь забрав його до Себе. Дідусь буде наглядати за нами з-за хмар.
Ну от щось в тому роді.
Доповніть-підкажіть. Бо думаю, ми все-таки переберемось до мами жити, щоб їй було легше пережити цей період, а вона у нас дуже емоційна. І я хочу дитину підготувати, перш ніж вона почує версію про смерть з інших уст.

[Nymydora]

Я думаю, що просто варто сказати, що Бозя посилає людину на землю, тоді народжуються дітки. Але приходить час, і Бозя кличе людину назад на небо. От Бозя покликав дідуся, щоб дідусь йому допомагав. Тепер дідусь живе з ангеликами, розповідає їм про нас всіх, наші турботи, щоб ангелики могли нам допомогти. Бабуся плаче, бо вона дуже скучає за дідусем, але всі ми розуміємо, що дідусь спостерігає за нами з неба. Тому можна завжди йому помахати ручкою, коли дуже скучишся. І попросити Бозю, щоб дідусеві було там добре. Щось таке.

[happymami]

А ви не думали, що такі версії в такому віці можуть викликати в дитини нелюбов до Бога? Бо Бог забрав улюбленого дідуся? Вона ж ще мабуть не зовсім усвідомлює, що Бог, то не така людина як ми, котра просто на небі?
Мабуть я би таким малим діткам казал ще, що дідусь просто відправився в дуже далеку дорогу. А на запитання, коли повернеться, казала би, що мабуть уже ніколи. Тобто, ніби малесенька надія на зустріч в дитини залишається, дуже маленька. Але і нема ненависті до когось, хто дідуся заьрав. ХЗ. То би в психологів попитатися. Наразі то лише мої припущення

[mala-karta]

happymami, можливо, порівняння не доречне...
але ось я ходжу на роботу. Малий часом вранці просить не йти, особливо, якщо не виспався (тоді навіть може спробувати сплакнути). Але якоїсь нелюбові саме до роботи - нема.
І ось я згадую себе, то теж не пам'ятаю нелюбові через щось, куди мали йти любимі мною люди. Я могла розстроватися і дуже нехотіти, щоб вони йшли, але не було такого, що я не любила автобуса, який віз від мене мою бабусю.
Все сприймалося як належне - ось так має бути. Розстроювало, не хотілось, щоб так мало бути - але ж так ось має бути, та й все.
І ще колись в селі у сусідів помер меньший хлопчик. Старшій дівчинці сказали (їй було якраз десь 2.5-3), що він тепер на небі - вона це сприйняла нормально.

Думаю, дитині краще говорити правду. Бо якщо ж сказати, що дідусь десь поїхав, то знайдеться "добра" людина, яка пояснить, що це не так. І питання типу "а коли дідусь приїде? а куди поїхав? а чому не приїде" - особисто мене доводили б до сліз. Питання про Бога і чому дідусь пішов до нього хоча б правдиві.

[Liljondr]

Співчуваю вашій сімї за втрату дідуся. :(

а я б так і говорила, як ти Неля.
Лиш би причину інакшу сказала, що не Бог потребував допомоги. А що дідусь був стареньким і пішов відпочивати до Бога на небо.

а щоб не було нелюбові чи ревності до Бога, То розповідати про Бога дитинці завжди (можливо ти так і робиш), щоб вона знала його краще

[happymami]

Ну я припустила. Насправді сама не знаю, як би реагувала в подібній ситуації. Тримайтеся, Нелічко. Думаю, шо б ти не сказала Нікусі, все сприйметься нею добре, якшо то буде сказано з любов'ю до дідуся і до Бога :-|

[Оксанка]

Melisa ти дуже гарно придумала про небо і допомогу Богові, думаю, що донечка все зрозуміла!
А мене ще от таке цікавить, як дитині пояснити, чому людину закопують в землю, бо ж всяке буває в житті, інколи і це дитя може побачити...
Може недоречний приклад, але:

Колись в нас зайшла мова про морську свинку, яка була в знайомих і померла. То питань було чимало: а чому вона померла-бо була хворенька, а що її боліло -ніжка, а де вона зараз- (і тут я на свою голову сказала) - закопали в ямку ), а чому закопали, а коли вона звідти вилізе, а що вона там робить??? Чесно кажучи, я була не рада, що взагалі почала цю тему... Це звісно про тваринку, але все-таки...

[олеся]

А в нас минулого року померла моя баба. І діти були трошки в хаті, брали з собою бо не було на кого лишити... На сам похорон діти не йшли. Не знаю хто сказав старшому про те що бабцю стареньку в землю закопали, але коли ми їхали на 9 днів то малий казав мені А ви їдете бабцю відкопувати??????? Я була в шоці.... Він розуміє що таке помирає людина, бо чоловіка батько помер 3роки тому, думаю син і не памятає його, але ми жили разом, і зараз коли йдемо з церкви син каже давай зайдемо до діда на цвинтар, щоб помолитися. І краще на мою думку дитині все пояснювати як є, а про те що в землю закопують то я сину пояснила, що спершу в землю кладуть, а звідти Бозя на небо забирає. Думаю на такий вік доступно так.

[Оксанка]

олеся Дуже мудро і доступно, як на мене,про те, що Бозя з землі забирає.

[TanichkaMuran]

я собі так думаю :
що "родич" це така душа яка живе у тілі ,коли приходить час душа йде дальше...можливо колись ми з нею знову зустрінемось, що у кожного своя дорога. Коли час приходить дуща вселяється у тіло зачатка людини. Має бути розуміння що нема початку ,нема кінця, що людина це не тіло, а щось можливо вічне.