Питання по богослов'ю та Біблії

[christian]

У Вірую читаємо: "І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого..." Тобто правильно розуміти що Отець породив Сина і яким чином це відбулося (наприклад, відомо що Адам сотворений з глини), а як тут.

[christian]

У Старому Завіті читаємо що, коли люди захотіли збудувати Вавилонську вежу, то Господь покарав їх і змішав їхні мови. Чому нічого не сталося, коли людина збудувала перший літак, полетіла в космос? Що мається на увазі, коли Церква говорить про небо (наприклад, "заслужити на небо"), чи розуміється під цим "фізичне небо" чи це в переносному значенні і звідки взагалі походять такі фрази, що рай на небесах?

[christian]

Що нам відомо про ангелів, яка їх кількість, ієрархія? Чи є їх кількість сталою? Чи створює Господь нових ангелів, архангелів? Під час народження людини їй дається ангел хоронитель. Чи є він новоствореним ангелом? Чи є сталою кількість злих ангелів, які відійшли від Бога? Чому ангели не мають права на покаяння? Чи це Господь встановив таку заборону? Якщо гіпотетично припустити, що злий ангел захоче покаятися, чому Господь не може його простити, адже він є нескінченно Добрим, Милостивим і Терпеливим? Якщо сам Господь поставив таку заборону, що ангели не можуть каятися, то він сам її і може змінити, якщо захоче. На деякі питання інтересно прочитати хоча б якісь припущення, якщо немає офіційного вчення про це.

[christian]

В чому полягає гріх Іуди Іскаріота: в тому що він продав за гроші Христа, чи в тому що здійснив самогубство? Іудами часто називають тиранів, великих вбивць. Якщо так називають, то чи не є це перебільшенням щодо провини Іуди? Чи не перебільшується провина Іуди? Відомо, що Петро як Іуда також зрікся Христа (але потім покаявся). А також, наскільки я знаю, що коли Іуда робив самогубство то був: або не при своєму розумі, або одержимий злим духом, тобто не міг собою управляти і відповідати за свої вчинки. А згідно вчення Церкви якщо людина щось робить без своєї волі, то це не є гріхом. Я зовсім не хочу виправдати Іуду, проте цікаво, де все-таки правда.

[о.Мартин]

Чи Отець породив Сина і яким чином це відбулося?

Читаємо в Катехизмі католицької Церкви:

Згідно з апостольською традицією, Церква визнала на першому Вселенському Соборі в Нікеї (325р.), що Син «Єдиносущний» (Нікейсько-Константинопольський Символ віри: DS 125.) із Отцем, тобто єдиний із Ним Бог. Другий Вселенський Собор у Константинополі (381р.) зберіг цей вираз у своєму формулюванні Символу віри і визнав «Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, родженного, не сотвореного, єдиносущного з Отцем» (Нікейсько-Константинопольський Символ віри: DS 150.). (Катехизм Католицької Церкви, 242).

З Тридентійського Собору, догма про віру, читаємо що Ісус Христос як Бог і як чоловік є Сином Божим. Бог є Трійця: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. Бог є трійця – триєдиний. Ісус Христос завжди був Богом. В часі воплочення – зачаття, Ісус прийняв людську природу. Тому друга особа Божа завжди мала божественну природу, але людську природу прийняла від зачаття в Пречистій Діві Марії. Для того, щоб пояснити зв'язок між першою та другою особою Божою, Апостольський символ віри вживає «роджений» щоб підкреслити факт, що Ісус Христос, як Бог не був створений, як Адам, але завжди існував ще перед своїм народженням у Вифлиємі. «Роджений» не означає дослівно, що Отець Його «народив», як люди народжують дітей. Це вислів, який стверджує, що Син завжди з Отцем (перед віками означає «завжди»).

[о.Мартин]

Що нам відомо про ангелів, яка їх кількість, ієрархія?
Число ангелів є дуже великою, згідно Біблії. Лист до Євреїв згадує, що їх (ангелів) є безліч (Євр.12,22). Пророк Даниїл вказує на число «тисяча тисяч» (Дн.7,10). Одкровення вживає терміни «множини множин і тисячі тисяч» (Од.5,11). Євангеліст Матей використовує число «більш як 12 легіонів» (Мт.26,53). Яке число ангелів? Їх дуже багато! Точніше ніхто крім Бог не знає!

А щодо ієрархії ангелів маємо певну інформацію.
Ангели діляться на: Сили (Рим.8,38); Начала, Власті (Еф.1,21; 3,10); Престоли, Господьства (Кол.1,16); Серафими (Іс.5,2); Херувими (Бт.3,24); Архангели (1 Сол.4,16) та Ангели.

Ієрархічно вони діляться на тих, хто служить біля Божого престолу та тих, хто є посланцями Бога (Дн.7,10).

Порядок ієрархічний наступний: Серафими, Херувими, Престоли, Господьства, Сили, Власті, Начала, Архангели та Ангели.

Чи є їх кількість сталою? Чи створює Господь нових ангелів, архангелів?
Існування ангелів є вільним вибором Бога (догма віри). Чи Бог створює нових ангелів? Якщо хоче тоді так…

Під час народження людини їй дається ангел хоронитель. Чи є він новоствореним ангелом?
Церква про це нічого офіційного не пише. Дехто з богословів стверджує що кожна людина, хрещена чи не хрещена має свого ангела охоронця з народження! Догма віри говорить, що тільки вірні (охрещені) мають свого ангела.

Чи є сталою кількість злих ангелів, які відійшли від Бога?
Певна кількість ангелів згрішила проти Бога. Їх кількість є сталою. Друга послання Петра 2,4 говорить про ангелів, які Були згрішили.

Чому ангели не мають права на покаяння?
Це не питання «права» а вибору. Ангели обрала піти проти Бога. Вони Бога «знали», «бачили» «чули» «розуміли» «любили». Через гріх гордості, вони зненавиділи Бога, більше не захотіли Його «знати», «чути», розуміти», любити». Вони самі обрали не бути з Богом. Через такий вибір, Бог дав їм чого хотіли, Він вислав їх в місце там де вони більше не могли відчути любові Бога і бачили Його «обличчя» - це місце називається пеклом. Злі ангели обрали бути в пеклі. Стан їхньої злобної духовної природи також називається «пеклом». У них немає любові. Вони занадто горді, щоб просити прощення. Вони ще пакості роблять Богові коли спокушають людей, які створені на образ і на подобу Божу, за яких сам Бог став чоловіком, помер та воскрес. Ангели набагато більш досконалі за людей – вони знали Бога і самі відреклися від Нього. Це був вільний вибір. Бог міг би простити усім проклятим у пеклі (ангелам і людям) однак вже у пеклі немає любові, ніхто у пеклі не любить Бога, там панує одна ненависть до Бога, тому і немає думки про те щоб попросити у Бога прощення.

[о.Мартин]

У Старому Завіті читаємо що, коли люди захотіли збудувати Вавилонську вежу, то Господь покарав їх і змішав їхні мови. Чому нічого не сталося, коли людина збудувала перший літак, полетіла в космос?

"Вавилонська вежа" у переносному значенні - це справа, котра ніколи не буде завершена. У Біблії будівництво вежі – це спроба людини вивищувати себе до рівня Бога і навіть вивищувати себе щоб бути вище (більше) Бога. Тому це справа яка ніколи не буде завершена.

Небо – це не хмари і не космос. Всесвіт ділиться на матеріальний і нематеріальний світи. Земля – матеріальний світ. Небо, Царство Боже, Небеса, Рай – імена нематеріального світу де царює Бог і де ангели та святі тішаться вічним радісним життям.

Не дивно що Юрій Гагарін, перший чоловік який полетів в космос, на повернені на землю заявив, що Бога в космосі не зустрів… долетіти на небо неможливо радянською ракетою! Це ще одна Вавилонська вежа!

[о.Мартин]

В чому полягає гріх Юди Іскаріота?

У Новому Завіті читаємо: «Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись! А Юда, зрадник його, і собі озвався: «Чи то часом не я, Учителю?» Каже Ісус до нього: «Ти мовив» (Mт. 26:24-25).


1. «Син Чоловічий іде, як написано про нього». Ісус Христос народився як людина, щоб знищити гріх Своєю хресною смертю. Це ж була його добровільною місією, яку Він прийняв від Отця, і заради якої Він став послушним аж до смерті. Пророки уже говорили про Слугу Божого, який мав понести наші недуги, був поранений за гріхи наші (Іс.53,4-5).

2. Горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Це вже особистий вибір людини йти проти Бога. Юда не був призначений Богом зраджувати Ісуса. Юда сам вирішив Його зрадити. Юда діяв вільно свобідною волею та власним розумом. Він керувався іншими принципами (Євангелісти говорять про гроші, владу т.п). Однак його рішення було вільним та розсудливим. Він спланував зраду Ісуса. Він міркував як Ісуса віддати в руки первосвящеників. Він ще подумав що сам з цього буде мати. Петро просто злякався бути також заарештований, тому відрікся Ісуса, почувши спів півня він зразу же зрозумів що зробив і зразу же втік і гірко заплакав. Юда зразу не плакав коли поцілував Ісуса, він навіть ще тоді його називає Учителем своїм, тобто ще себе нараховує до числа учнів! Він робить вигляд що нічого він не зробив, що все добре…

3. Ліпше було б тому чоловікові не народитись! Тут Ісус говорить про муки якими Юда буде терпіти, якщо Його зрадить. Краще чоловікові не народитись як всю вічність горіти у пеклі.

4. А Юда, зрадник його, і собі озвався: «Чи то часом не я, Учителю?» Каже Ісус до нього: «Ти мовив» (Mт. 26:24-25). Ще тоді, на Тайні Вечері, коли Ісус віддав Своє Тіло і Кров споживати учням, Юда думає про зраду. Він ще робить вигляд, що він не знає про що говорить Ісус, він каже «чи це я» як і інші учні, немов грає дурачка! Однак Юда уже вільно вибрав зрадити Ісуса того ж самого вечора.

5. Не в самогубстві, а радше у вільному, розумному виборі полягає гріх Юди. Розумний вибір означає, що Юда діяв вільно без примусу, страху, сплановано, підлою хитрістю, таємно, сховано, без відома інших учнів, домовившись з первосвящениками за певну ціну.

6. Ісус простив би і Юді, однак той не дочекався Воскресіння Сина Божого!

[christian]

Бог міг би простити усім проклятим у пеклі (ангелам і людям)
Пекло ще нествороне, воно буде тільки після Другого пришестя Христа. Деякі Святі Отці, через любов до людей, вважали що все людство спасеться і пекло залишиться пустим. Тобто, можливо, за допомогою молитов випросити ласки для всіх людей. І Господь може помилувати, так як це робить з душами в Чистилищі.
Коли ангели обирали чи бути з Господом чи ні - це було добровільно, їх ніхто не спокушав. Проте Господь Всемогутній (тобто він все може, бо все є його сотворінням і ангели і люди) і за його бажанням Він може знищити пекло. Адже пекло, наскільки розумію, це неможливість "споглядати" Бога, бути з ним. Тобто Господь може просто дозволити бути з ним (якщо ангели чи люди цього б захотіли, бо знову таки мають свободу вибору). В притчі про багача та Лазаря читаємо, що багач будучи в пеклі, просив щоб його помилували (полегшили страждання) і навернули його братів (тобто в пеклі зрозумів помилки і не хотів щоб його сім'ю чикала така участь). Що не виключає того, що в пеклі про помилування будуть просити і ангели і люди (оскільки після Страшного Суду ми станимо такими самими як і були на Землі (тобто повернеться тіло), тоді і в пеклі люди зможуть жаліти за свої провини).
Чи Господь встановив напочатку закони через які не може переступити (тобто створив таку "природу, походження" ангелів, людей що якщо вони відійдуть від Нього, то не зможуть навернутися (для людей якщо не розкаються в годину смерті)), що подібне до процесу який запущений і вже не може контролюватися? Але тоді приходим до дилеми: Господь є Нескінченно Всемогутній і для нього немає нічого неможливого взагалі. А про те що Господь змінює "правила життя" (і відповідно своє ставлення до людини) напротязі існування людства показує не один приклад (хоча б перехід від іудаїзму до християнства (тобто від Старого до Нового Завіту і відкриття його по-новому через Месію-Христа (відповідно з новими правилами і доповненими заповідями)), після Всесвітнього потопу Господь пообіцяв більше не знищувати людей і багато інших. І чому так сталося відомо лише Всевишньому).

[christian]

Не в самогубстві, а радше у вільному, розумному виборі полягає гріх Юди. Розумний вибір означає, що Юда діяв вільно без примусу, страху, сплановано, підлою хитрістю, таємно, сховано, без відома інших учнів, домовившись з первосвящениками за певну ціну.
Читаємо в Євангелії від Матея, 27:

3. Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.
4. “Згрішив я”, – сказав, – “видавши кров невинну.”...

Чи не може це бути розкаянням? Так, він согрішив, так він дав поцілунок в Гетсиманському саді і продав фарисеям (хоча не знаю чи був він повністю при "розумі" в тут ніч, бо вважають що нечистий дух увійшов у нього при Тайній Вечері, коли Христос подав йому розламаний шматок хліба, тому важко сказати чи були його подальші дії повністю свідомі) проте Юда зрозумів що він зробив неправильно і хотів хоч якось виправитися, тому повернув 30 срібняків. Можливо, чогось йому не вистачило, щоб піти під хрест і розкаятися перед самим Господом, проте жаль за скоєне у нього був. Незнайшовши виходу і бачачи що не зможе виправитися впав у відчай... Хоча скоріш за все (по нашим міркам) йому була потрібна допомага екзорциста, бо без стороньої допомоги він не зміг би позбутися бісів.