А ви не вагалися перед весіллям?

[eney]

вагалась, два рази сказалі ні, не тому шо не любила чи шось в ньобу було не так, а тому шо була на 2 місяці вагітності і навіть після 3 років стосунків і спільного життя не хотіла шоб одружився через дитину.

[Lesya]

І я вагалась. Навіть не можу толком собі пояснити чому. Від заручин до весілля пройшло 9 місяців, то половину з того часу я планувала, як би то відморозитись, щоб він не образився. :head: :head: :head:
Я щалива. І на момент весілля була впевнена, що може якщо в мене і не достатньо почуттів, то в нього вистарчить на двох.
Блін, аж плакати хочеться

[Літо]

Мені ще не пропонували але я вагаюся вже. Бо хоч і люблю ідеального для мене чоловіка, але боюся, а раптом десь є ще ідеальніший? :D
Справа насправді не в ідеальності. А в тому шо ми зовсім різні за темпераментом люди і я боюся шо мені буде скучно. Я вічно в русі в планах в ідеях, я дуже взривна. А коханий - прагматик. Спокійний і врівноважений. Чи можуть такі різні люди разом жити без того, шоб одному було скучно а іншому навпаки - забагато енергії в хаті? Боюся. але час покаже

[Sawwku]

мені здається, що разом ви тільки доповните одне одного! щоправда, він навряд чи буде головою сім"ї, зате може стати тобі надійною опорою. в мене чимало таких друзів, які є повними протилежностями, але попри те щасливо живуть і ростять дітей.
хоча вирішувати тобі. якщо сумніваєшся, то спочатку спробуй розібратися у власних бажаннях, щоби потім не жалкувати за зробленим вибором. може, доцільно написати на папері всі "за" і "проти", а потім проаналізувати то ніби "зі сторони". кажуть, допомагає ;-)

[Marichka]

Думаю,не потрібно вирішувати такі важливі справи в сумніві.То на ціле життя.Постарайтесь бути більше в звичайних побутових умовах.Мій чоловік теж спокійний,я шустріша,але домашня,чим більше маю років,тим менше хочу гучних розваг:)))

[happymami]

А я не пам'ятаю, чи вагалася :oops: . Давно то так було. Але думаю сумніви мали б бути, бо я така людина, що в самий відповідальний момент. коли вже нічого майже не годен змінити, всеодно починаю вагатися, чи вірно роблю. І пускаю всьот по інерції на самотьок. Так і з новою роботою, і з новими перспективами. Тому я мала би вагатися

[Marta]

Задумувалась, проте вибір робила "осознанно".

[mala-karta]

Літо, ти ще подумай, поки є час.

Ми з чоловіком дуже різні. І це дуже важко.
Мені зовсім не цікаві його друзі. Нічого проти них не маю, але бути в їх компанії мені не подобається.
А чоловік ревнує і не розуміє, коли я провожу час зі своїми друзями (бо там же і чоловіки є :x )

Ну, словом, це дуже важко.

[eney]

так воно то так, але коли в домі 2 холерика, то повірте, їм важче вжитися! вони ж позабивати одне одного можуть коли шось поділити не виходить! а так один вере, а другий за ним.
чесно, ніколи не розуміла жінок що нарікають на спокійний характер спутника, вам чого треба, шоб приходив додому, руку на вас піднімав(він же мужик!), чи обійняв і попросив посидіти дома, в тишині і спокої.

[Руженка]

А я вагалась.......... Точніше сказала так.......а потім розплакалась перед сестричкою.............. я прийшла додому вся стривожена........нічого не кажучи......вона глянула на апе і сказала: "Ти виходиш заміж"???? І тут я розклеїлась!!!!!!Ревіла!!!!!!!!
Не можу пояснити тих сліз.........Страх.....щось незрозуміле........... Напевне моя інтуїція щось відчувала............((((((((

Правда за день два я заспокоїлась, бо теперішній чоловік дарував мені таку любов, підтримку, розуміння, ласку, що я ТАЯЛА І ТАЯЛА...........Повірила в справжні почуття і відключила розум....................

Правда життя без розуму неможливе(принаймі для мене :hhh: , і я потихенько почала відсувати затьмареність розуму почуттями і включати тверезість) Тверезість виявилась УХ...............ВАЖКОЮ...........Краще б я була б хмільною почуттями, але як то кажуть одними почуттями ситою не будеш)))))))(Ситою в прямому розумінні цього слова!))))

Звичайно є поети, художники, які живуть в бідності, але творять шедеври!!!!Ними звичайно всі захоплюються(правда переважно після смерті) :hhh: , і багато хто хоче бути такими ж відомими як вони.......АЛЕ НЕ ВСІ РОЗУМІЮТЬ ВСІ ПРЄЛІСТІ ТАКОГО ЖИТТЯ З СЕРЕДИНИ...........


Мій чоловік творча особистість, а я абсолютно ні............. Мені для щастя не так багато і потрібно впоріанянні з ним......він хоче ВЕСЬ СВІТ!!!!!!!!!!!!!А я просто щасливу сімю, відпочинок, класний одяг, гроші.............

Ось так........ми дуже різні........... і натомість, щоб доповнювати один одного ми навпаки просто НЕ РОЗУМІЄМО ОДНЕ ОДНОГО......... :gore: