flower Ой, так почитаєш, і вже страшно за другу дитину стає...
А взагалі, мені здається, що родичів треба трохи привчати до дітей. Бо у всіх завжди робота, особисті справи, господарка і т.д. То виходить, що то все важливіше, ніж внуки
В мене теж такі є екземпляри
Деколи треба схитрити, пожалітися, і таким чином викроїти час для себе. Або просто поставити перед фактом. Є у мене родичка, має маленького хлопчика. Чоловікові батьки не дуже горять бажанням його бавити. А їй деколи треба по роботі поїхати з міста на декілька днів. Чоловік теж працює в іншому місті. То вона просто збирає сина, речі в сумку, привозить його до них і каже: "Я їду, ви будете з малим"
То їм і нема куди дітись. А якби питала наперед, то знайшли би 100500 відмазок.
А ще інколи не треба аж дуже наперед все обдумувати і планувати. Бо як почнеш вираховувати, чи тобі вийде, то точно не вийде. А так наперед взяти квитки на виставу-концерт, купити абонемент в спортзал чи записатися на якісь курси, а тоді вже ближче до того шукати можливість, як то все реалізувати. Я так роблю
Ну і трохи менше на себе брати. Бо як стає занадто багато занять, то замість задоволення і користі вони приносять лиш нерви і стрес. Як є фінансова можливість, найняти няню і звільнити трохи часу для особистих справ. Від цілодобого перебування з мамою дитині користі не дуже багато. Має бути і час з іншими родичами (чи нянею), щоб мама не була така замахана домом і всі почувалися щасливі.