Ох дівчатка, я вам так вдячна за підтримку!!!
Розумію, що заспокоїтись потрібно найперше мені і чоловікові, бо оця тривожність так знижує критичність мислення
Соромно зізнатись, але у нас з чоловіком десь валяються дипломи психолога
Хоча психологом себе не вважаю, з дитиною вчуся по-новому, вся теорія сприймається геть по-іншому, ніж в універі, а практика вносить свої корективи у її розуміння)
Моя дитина дійсно гарно говорить як на її вік (роблю висновки із спілкування з дітками-однолітками), говорить багато, віршів знає тьма, часто собі їх під носа мугикає, знає фрагменти казок, вивчив алфавіт. Хоча я не прихильник раннього розвитку, ініціатор синок. Просить мене читати йому багато, і алфавіт просив читати, просто букви. А потім казав "Будем знати букви", що означало показувати на букву в книжці і запитувати в нього, яка це буква. Зараз фішка - читати по буквах вивіски)
Візит до невролога мене теж розчарував. Тривав він хвилини три, синок відмовився іти на контакт, не вимовив ні слова, трохи полежав на підлозі, показуючи свій протест.. З цього лікар зробила висновок, що дитина моя "вредна" і перепитала, чи є у нас істерики. Ще "вгадала" про довготривале гв, натякнула, що це основна причина того, що він "дуже мамин". Сказала, що треба трохи внормувати нервову систему і вона пропише ліки. Я перепитала - заспокійливі? - вона сказала, що ні, це такі легенькі ліки, щоб внормувати нс, і всі вони солоденькі
Попити місяць, як не пройде, прийти ще раз. Все.
Я вийшла в шоці. Попередньо начитавшись в неті, була готова до якихось досліджень головного мозку типу ЕЕГ.. І ще було відчуття, що до цього часу я все робила не так - спільний сон, гв до 2 років, наш тісний контакт... Таке враження, ніби неврологи і психологи живуть на різних планетах. А коли побачила рецепт з цераксоном, чуть не впала. Це легенькі ліки? Нічого не маю проти цього невролога, чула, що багатьом вона допомогла, але призначення дійсно як для мами, яка прийшла, щоб її дитині щось призначили, і чим більше, тим краще.
А з сином дійсно відбуваються дивні речі. Вчора ввечері не міг сказати простого речення, настільки запинався. Сьогодні зранку також заїкання було досить сильним, а під обід все пройшло. Ще сильно не радію, розумію, що воно може повернутись, але все ж це для мене таке полегшення! І - що цікаво - перестав заїкатись, почав знову кусатись і битись