25 жовтня 2014, 23:11
Ванілочка, Ви так з цього приводу не переймайтеся, бо то лиш маленький дрібязок з чим треба буде стикатися з малечею і завжди слухайте своє серце як воно Вам буде підказувати, бо порадників повірте буде ой як багато і на кожну річ все переслухати то можна рухнутися
Хочете гуляти-гуляйте, одягайте тепло, зараз точно не спотіє дитина, не хочете гуляйте не йдіть. Я з першою дитиною як по графіку 2-3 рази в день гуляла в любу погоду, з другою не так категорично до гуляння відношуся
Не хочу - не йду, хоча всерівно десь кожен день треба йти зі старшою то на дворі буду по любому. Перетворіть своє материнство в насолоду, а не депресію
26 жовтня 2014, 20:28
Dashko написав:Ну і дуже велика різниця: гуляти в колясці, просто на руках чи в слінгу.
наразі гуляєм в калясці, за слінгом прийдем в кумку вибирати, принаймі спробуємо взяти на прокат.
nelly написав: Перетворіть своє материнство в насолоду, а не депресію
ну то власне я хочу з ним гуляти по власному бажанню, а не тому що потрібно, і через такі штуки так виходить. а материнство - це дійсно насолода
, але ще стільки того незнаття
26 жовтня 2014, 22:59
Ну дехто взагалі не виходить гуляти, поки дитина не хрещена
А починати варто з недовгих прогулянок, поступово збільшуючи час, щоб дитинка звикала. Ну і одягати тепленько, бо у новонароджених ще погано налагоджена терморегуляція. А гуляти, звичайно, і треба, і хочеться
Для бебіка корисно і самій хочеться надвір. Важко висидіти вдома цілий день...
15 листопада 2014, 03:37
Для мене перша прогулянка була як вихід з тюрми. Просто малий родився під Новий рік, до хрестин я не хотіла виходити та й почувала себе не дуже після пологів, тому на вулицю пішли майже в 1 міс. А до того лише на балконі і я весь час в хаті з дитиною. Синочок весь час спав, коли ми гуляли. Але як почали гуляти, так далі гуляли щодня незважаючи на мороз.
15 листопада 2014, 09:45
Ми пішли,як тільки я змогла подолати цю відстань на ногах.Пішли з дитиною на руках в чоловіка до аптеки і трошки пройшлися.Сусіди так злякались,як нас побачили,бо знали що дитина нехрещена.Одна моїй мамі подзвонила,вона тоді була в селі,розказати
15 листопада 2014, 21:44
Дійсно, виходиш на вулицю, а там люди ходять..., на все дивишся по-новому
15 листопада 2014, 23:43
erinaceus,це мами трохи подружка і подзвонила вона до неї "між іншим" :)
15 листопада 2014, 23:47
А так,то дійсно на всіх дивишся по іншому.Після пологів психологічний стан особливий.Всі тебе бачили з животиком,а тут-нема. Після перших пологів на мамів маленьких дітей дивилась з жалем,мені їх було шкода,що так важко ті діти родяться :)
16 листопада 2014, 00:10
Я вийшла на вулицю з малою десь їй було два тижні. І то не сказала свекрусі(дитина була не похрещена). Бо то би був капец. Не могла я вже вдома сидіти. І теж були відчуття , що світ став інакший. Пам'ятаю, що перший раз вийшла з дитиною на руках десь на 15 хв і кожен день додавала по 15 хв. Тоді був жовтень. А при такій погоді пам'ятаю вдягала дитину бодік, звичайний бавовняний чоловічок, мохнатий флісовий чоловічок утипльоний і конвертик на овчині . Ну і весь час мацала носик чи не змерз. Якщо носик був холодний то могла ще з верху накрити ковдеркою. Головне в тому питані багатошаровість і дивитися по погоді , і по дитині.
