Мами дають "куплені каші" не тому, що вони "погані мами" чи їм пофіг на здоровя своїх дітей. Ні! Ні!А тому "що так треба", а звідки то "треба" заклалося в мозок - невідомо. Але то "треба" і мами, і в баби, і в сусідки і коліжанки, і лікарка каже що "треба" - у всіх
. Живемо по шаблонах "треба". Деколи сам себе ловиш на думці "а чому я маю так робити?" і моментальна відповідь "бо так треба!".
За всіх розписуватися не буду, але скажу як було в мене
(хоча я не є авторитетом чи прикладом для подражань ). Якби не страшна алергія на гречку - то я б тоже купувала якусь "Бебі" з яблуком чи чорносливом і годувала свою дитину. Але так склалося життя.
Я купувала звичайну вівсянку від "Тера-Геркуле" - тому що їла її сама, вона не мала гіркуватого присмаку і була чиста - без тих лусочок вівса
Я молола її в кофемолці і варила з неї кашу дитині.
До нині їмо ту кашу, ще Нордік їмо. Нордів надто мяка - дуже швидко розварюється, якщо поварити більше 3 хв. стає однорідна - навіть незнаю нащо її ще блендерити після цього
І куплену швидку кашу ми тепер їмо
Наприклад коли їздили на замки. пікнік, чи я непланово змушена на роботі з малою бути, чи в гості йдемо (не їмо канапок, піц, салатів і т.д.)... всяке буває.
Як на мене то такі каші - для екстрених випадків.
Хоча той самий звичайний Нордік - нічим не гірше запарюється кипяточком
А мораль сей басні такова: "якби життя не поставило мені питання руба "нашо тобі та каша?" - то я б давала ту кашу - бо десь-колись мені заклалося те "треба" і я знала що я маю саме так робити, і їли б ми її до до тих пір, поки хтось чи щось не змусилою мене подумати "а чи дісно треба?" і взагалі чому "треба"?